Наслідки заборони сурогатного материнства: консультативний висновок ЄСПЛ

У Франції існує принцип недоступності людського тіла, згідно з яким людина не може ставати об’єктом договору або контракту. І з точки зору французького законодавства, коли батьки укладають угоду з сурогатною матір’ю, дитина потрапляє в таку саму ситуацію. Фактично ця купівля-продаж нічим не відрізняється від торгівлі людьми.

Відтак у Франції існує заборона на сурогатне материнство. Аби пізнати радість батьківства, деякі французи змушені звертатися по допомогу до інших країн. Але на батьківщині їх чекають проблеми реєстрації: жінка, що не народжувала, не визнається матір’ю дитини. Вона може бути «легалізована» лише через процедуру усиновлення.

Розвіяти сумніви у правомірності визнання в національному законодавстві законних відносин між дитиною, народженою за кордоном відповідно до угоди про гестаційне сурогатне материнство, і передбачуваною матір’ю, вирішив Касаційний суд Франції, звернувшись до Європейського суду з прав людини із запитом №P16-2018-001. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

У запиті було поставлено два блоки запитань:

1. При відмові у внесенні в реєстр народжень, шлюбів і смертей докладної інформації свідоцтва про народження дитини, яка народилася за кордоном внаслідок домовленостей про гестаційне сурогатне материнство, оскільки в свідоцтві позначається «передбачувана мати» як «законна мати», та при визнанні реєстрації, оскільки в сертифікаті позначається «передбачуваний батько», хто є біологічним батьком дитини, чи перевищує держава-учасниця свої межі розсуду відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод? Чи необхідно у зв’язку з цим встановлювати відмінність залежно від того, чи була дитина зачата з використанням яйцеклітини «передбачуваної матері»?
2. У випадку ствердної відповіді на будь-яке з двох вищезазначених питань, чи матиме передбачувана мати можливість усиновити дитину свого чоловіка, біологічного батька, що є засобом встановлення правових відносин між матір’ю та дитиною для того, щоб забезпечити дотримання вимог статті 8 Конвенції?.

Так, стаття 8 гарантує право на повагу до приватного і сімейного життя:

1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Проаналізувавши наявну практику, суд у Страсбурзі зауважив, що право на повагу до приватного життя дитини, народженої за кордоном відповідно до угоди про гестаційне сурогатне материнство, вимагає, щоб національне законодавство передбачало можливість визнання законних відносин батьки-дитина між передбачуваною матір’ю, зазначеною як «законна мати» у свідоцтві про народження, офіційно виданому за кордоном.

З консультативним висновком про визнання в національному законодавстві законних відносин батьки-дитина між дитиною, народженою за кордоном відповідно до угоди про гестаційне сурогатне материнство, і передбачуваною матір’ю можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у справі №19886/09 «Кардава проти України». Адвокат затриманого Олег Веремієнко охарактеризував її як «пекельне пекло» — йдеться про тортури по відношенню до Кардави.

Додамо, раніше Європейський суд з прав людини виніс чергове рішення у справі про нелюдські умови в українських в'язницях.