ЄСПЛ роз’яснив, чи є сенс оскаржувати в суді відмову в допуску до державної таємниці

Неможливість оскаржити у суді рішення про відмову у допуску до державної таємниці, в тому числі через недоступність інформації, на підставі якої таке рішення було ухвалене, не становить порушення права на ефективний засіб судового захисту.

Відповідне рішення ухвалив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Бастіс проти Литви» (заява № 80749/17). Про це повідомляє інформаційний ресурс ECHR. Ukrainian Aspect.

Член парламенту Міндоуг Бастіс, коли його обрали заступником спікера, подав запит до Департаменту державної безпеки про свою перевірку в рамках допуску до державної таємниці.

За підсумками вивчення інформації про депутата Департамент видав довідку про відмову у наданні йому допуску. Було встановлено, що той, ймовірно, підтримував стосунки з особами, діяльність яких вважалася такою, що суперечить інтересам національної безпеки.

Про відмову в допуску спікер повідомив М. Бастіса, і останній подав у відставку з посади заступника, а також надіслав до Департаменту держбезпеки запит про надання інформації, що стала підставою для такого рішення.

Втім, у Департаменті відмовили у задоволенні запиту, вказавши, що частина інформації в довідці була таємною. Крім того, чиновники зауважили, що довідка, як проміжний документ, не може оскаржуватися в суді. При цьому спікер також відмовився надати копію свого рішення про відмову у наданні допуску пану Бастісу.

Депутат подав позов проти парламенту та Департаменту держбезпеки до адміністративного суду. Він скаржився на необґрунтованість висновків довідки та відсутність письмового рішення спікера про відмову в наданні допуску. Але суди, в тому числі вищий адміністративний, встановили, що довідка Департаменту, оскільки вона є проміжним документом і не несе правових наслідків, не може бути оскаржена в суді, а рішення спікера не підпадало під сферу державного управління і не могло бути розглянуте адміністративними судами.

Бастіс склав повноваження депутата парламенту та звернувся до Європейського суду з прав людини.

Посилаючись на статтю 13 (право на ефективний засіб судового захисту) разом зі статтею 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що він не міг захистити себе від тверджень у довідці Департаменту державної безпеки.

Але суд у Страсбурзі констатував відсутність порушень конвенційних гарантій.

З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Бастіс проти Литви» (заява № 80749/17) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що ЄСПЛ нагадав об’єктивний та суб’єктивний критерії безсторонності суду.

Також ми писали про практику ЄСПЛ щодо витребування персональних даних операторами мобільного зв’язку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.