Підстави для скасування результатів перевірки через технічну помилку: позиція КАС ВС

Тимчасові виносні рекламні конструкції можливо встановлювати тільки під час роботи суб`єкта господарювання та розміщувати безпосередньо біля входу, у межах відведеної земельної ділянки. Забороняється розміщувати тимчасові виносні конструкції у пішохідній зоні. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 808/353/17, інформує пресслужба Верховного Суду.

ГУ Держпродспоживслужби під час перевірки було виявлено встановлення зовнішньої реклами у вигляді металевих щитів без належного дозволу на пішохідній доріжці, про що складено протокол і згодом винесено постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про рекламу».

Не погоджуючись із таким рішенням, ФОП звернулася з позовом до суду, на обґрунтовування якого зазначила, що розміщений рекламний засіб має габарити, які дозволяють його встановлення без отримання дозволу.

Верховний Суд зазначив, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Судом першої інстанції було встановлено, що відсутність в оскаржуваному рішенні про накладення штрафу посилання на порушення позивачкою ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу» є лише технічною помилкою. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції фактично перебрав на себе дискреційні повноваження відповідача в частині встановлення порушень позивачкою законодавства про рекламу, погодившись із доводами відповідача щодо технічної помилки в оскаржуваному рішенні стосовно незазначення про накладення штрафу за порушення ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

За порушення законодавства про рекламу передбачено відповідальність у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами, якщо така вартість встановлена. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами порушення позивачем частини третьої статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме - розміщення рекламної конструкції на пішохідній доріжці. Отже, допущена відповідачем технічна помилка не призвела до порушення прав позивача та не спростувала факту вчинення ним порушення, а також не вплинула на розмір застосованого штрафу. З аналізу вказаних правових норм вбачається, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні частини сьомої статті  8  та частини шостої статті  9 Закону України «Про рекламу».

З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення, згідно із яким до позивача застосовано штраф за порушення законодавства про рекламу, є таким, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 323/1360/17(2-а/323/37/17), від 18 грудня 2019 року у справі № 809/459/18, від 27 лютого 2020 року у справі № №405/4704/15-а (2-а/405/85/16), від 25 березня 2020 року у справі № 461/4489/16-а.

Нагадуємо, ВС встановив, яка інформація про товар чи послугу не вважається рекламою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.