Коли причини пропуску на апеляційне оскарження є поважними

Апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, а особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 2-881/07.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу залишено без руху у зв’язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження, незазначенням поважних причин пропуску та доказів на їх підтвердження. Надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску зазначеного строку.

Разом із тим суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ураховуючи, що особа вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконала, із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження не зверталася та не надала належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Посилання заявника на те, що вона направила на адресу апеляційного суду пояснення про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та підстав його поновлення, є неспроможними, оскільки відповідно до інформації, яку містить сервіс відстеження поштових відправлень на офіційному веб-ресурсі ПАТ «УКРПОШТА», поштове відправлення не зареєстроване в системі, що свідчить про відсутність такого поштового відправлення. Про ненадходження зазначених пояснень до апеляційного суду свідчить і відповідь Одеського апеляційного суду.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов’язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Раніше ВС визначив, що є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності компетентного органу, щоб прокурор звернувся до суду.

Також ми розповідали, як особі відшкодувати моральну шкоду, заподіяну органом влади.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.