Як особі відшкодувати моральну шкоду, заподіяну органом влади

08:05, 2 сентября 2020
Верховний Суд вказав умови, за яких особа може отримати компенсацію від органу влади.
Як особі відшкодувати моральну шкоду, заподіяну органом влади

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної  громадянинові  незаконними  рішеннями,  діями  чи бездіяльністю органу  державної  влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним  законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 522/11325/16.

Верховний Суд наголосив, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому КМУ.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

КЦС ВС зазначив, що тлумачення статей 2, 11, 172, 1167, 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов:

  • наявність моральної шкоди;
  • протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди;
  • наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Тобто боржником є відповідний орган місцевого самоврядування, який бере участь у справі як відповідач.

Так, у справі № 522/11325/16 бездіяльність Одеської міської ради полягала в ухиленні від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність.

Суд апеляційної інстанції, врахувавши постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, якою встановлено противоправну бездіяльність посадових осіб міськради, дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди у визначеному судом розмірі, яка виразилась в душевних стражданнях, завданих неправомірною бездіяльністю посадових осіб.

«Доводи касаційної скарги з посиланням на ухвалення відповідачем рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, не свідчить про відсутність у Одеської міської ради обов`язку відшкодування завданої моральної шкоди, оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду визнано противоправним рішення  міської ради про відмову позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки», - йдеться у постанові КЦС ВС.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувана постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Раніше ВС визначив, що є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності компетентного органу, щоб прокурор звернувся до суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Елена Кунец
    Елена Кунец
    судья Сумского окружного административного суда
  • Юлия Бойченко
    Юлия Бойченко
    судья Запорожского окружного административного суда
  • Сергей Балац
    Сергей Балац
    судья Хозяйственного суда Киева
загрузка...