Обмеження права доступу до захисника на стадії досудового розгляду: позиція ЄСПЛ

12:29, 23 октября 2020
Тягар доказування покладається на Уряд, який має переконливо продемонструвати, що заявник мав право на справедливе провадження в цілому – ЄСПЛ.
Обмеження права доступу до захисника на стадії досудового розгляду: позиція ЄСПЛ
hudoc.echr.coe.int

ЄСПЛ розглянув справу PERVANE v. Turkey (№ 74553/11), в якій заявник скаржився на упередженість суду під час кримінального провадження у зв’язку із відсутністю доступу до захисника.

Обставини справи

12 листопада 1999 року спалахнуло збройне зіткнення між представниками Робітничої партії Курдистану (далі – РПК; незаконна збройна організація) та силами безпеки у м. Курталані. Заявник був серед поранених членів РПК. Його заарештували за незаконне поводження зі зброєю. Під час перебування під вартою він заявляв і надавав пояснення щодо свого членства у РПК. Упродовж всього кримінального провадження заявник продовжував визнавати членство РПК, що мав зброю, але заперечував її використання під час сутички.

Через 10 років, у 2009 році його визнали винним у спробі підриву державного суверенітету Туреччини.

Посилаючись на пункт 1 та підпункт «c» пункту 3 статті 6 Конвенції, заявник стверджував, що порушене проти нього провадження було несправедливим, оскільки він не міг скористатися правовою допомогою захисника під час досудового провадження.

Висновок ЄСПЛ

Загальні принципи щодо права доступу до адвоката, право зберігати мовчання, права не свідчити проти себе та зв'язок цих прав із загальною справедливістю провадження за кримінальним аспектом статті 6 Конвенції викладені у справах Beuze v. Belgium ([ВП], заява № 71409/10, пункти 119–50, рішення від 9 листопада 2018 року) та Ibrahim and Others v. the United Kingdom ([ВП], заява № 50541/08 та 3 інші, пункти 249–74, рішення від 13 вересня 2016 року) (пункт 23 рішення).

ЄСПЛ підкреслив, що доступ заявника до захисника був обмежений в силу Закону № 3842 і, по суті, був системним обмеженням, що застосовувався на час арешту заявника (див.: Salduz v. Turkey [ВП], заява № 36391/02, п. 56, ЄСПЛ 2008; Bayram Koç v. Turkey, заява № 38907/09, п. 23, рішення від 5 вересня 2017 року). Таким чином, заявник не мав доступу до адвоката на стадії досудового провадження (пункт 24 рішення).

Стосовно вагомих підстав для обмеження права доступу до захисника на стадії досудового розгляду Суд нагадав, що «таке обмеження дозволено лише за виключних обставин, воно повинно мати тимчасовий характер та ґрунтуватися на індивідуальній оцінці конкретних обставин справи».

Суд дійшов висновку, що у цій справі вагомих підстав для обмеження права заявника на правову допомогу під час перебування під вартою у відділі поліції не було (пункт 25 рішення).

ЄСПЛ зазначив, що «у разі відсутності вагомих підстав для обмеження права заявника на адвоката на стадії досудового розгляду він повинен вжити заходи щодо суворого контролю в аспекті оцінки справедливості (див. справу Beuze, п. 165 зазначеного рішення)». Тому тягар доказування покладається на Уряд, який має переконливо продемонструвати, що заявник мав право на справедливе провадження в цілому. Нездатність Уряду установити переконливі причини значно впливають на ситуацію, і можна дійти висновку про порушення пункту 1 та підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції (пункт 26 рішення).

ЄСПЛ підкреслив, що, зважаючи на обставини справи, він має з’ясувати, чи було заподіяно шкоду загальній справедливості кримінального провадження в результаті використання наданих за відсутності адвоката показань заявника для його засудження (пункт 28 рішення).

Щодо наведених обставин, у зв’язку з якими заявника було заарештовано, Суд погодився з Урядом, що обставини справи слід розглядати як інцидент in flagrante delicto, як чинник, який слід ураховувати при оцінці загальної справедливості провадження (пункт 29 рішення).

 Хоча заявник надавав зізнавальні показання щодо його членства та діяльності у РПК за відсутності адвоката на стадії досудового розслідування справи, він на жодній стадії провадження не визнавав, що вчинив збройний акт під час конфлікту. Отже, аргумент про те, що засудження заявника за статтею 125 чинного на відповідний час Кримінального кодексу, що стосується вчинення ним збройного акту, обґрунтовано заявами, які він зробив за відсутності адвоката, не може бути піддано критиці.

Отже, Суд не може дійти висновку, що використання показань заявника, наданих за відсутності адвоката, для його засудження за статтею 125 Кримінального кодексу непоправно зашкодило загальній справедливості провадження проти нього. Той факт, що суд першої інстанції у своїй загальній оцінці провадження у справі заявника спирався на частину його заяв, що стосується членства у РПК, не змінює цього висновку у світлі, зокрема, факту, що заявник на жодній стадії провадження не заперечував своєї причетності до РПК. Ураховуючи наведене, варто зауважити, що хоча у справах, де відсутні вагомі підстави для обмеження права заявника на адвоката варто застосовувати суворий підхід, Суд вирішив, що Уряд переконливо довів, що систематичне обмеження права заявника на адвоката в ході досудового провадження не заподіяло шкоду загальній справедливості кримінального провадження щодо нього, а отже, пункт 1 та підпункт «c» пункту 3 статті 6 Конвенції порушено не було.

Додамо, що ЄСПЛ постановив, чи є покарання судді за критику судової системи порушенням його свободи слова.

Також відомо, чи можна створити політичну партію на релігійній основі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Сидор
    Наталья Сидор
    судья Львовского окружного административного суда
  • Людмила Шестаковская
    Людмила Шестаковская
    судья Оболонского районного суда Киева
загрузка...