ВС висловився про неприпустимість проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та безпідставними заявами

Проведення заходу державного контролю на підставі анонімного звернення суперечить принципу державного нагляду (контролю) щодо неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами. Це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №520/11145/19.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ГУ Держпраці в Харківській області було проведено інспекційне відвідування ТОВ за місцем здійснення підприємницької діяльності.

Підставою для прийняття рішення про проведення перевірки, була інформація, викладена в інформаційній довідці начальника відділу - ОСОБА_5.

Цією довідкою до відома керівництва доведено інформацію про звернення засобами телефонного зв’язку ОСОБИ_6 щодо порушення законодавства про працю під час будівельних робіт у дошкільному закладі. За результатами проведеної перевірки ГУ Держпраці у Харківській області встановлено використання найманої праці, в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України допуск до роботи без укладення трудового договору, про що складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи, яка використовує найману працю), в якому зафіксовано виявлені порушення.

Постановою від 20.05.2019 року до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови про накладення штрафу, ТОВ звернулось до суду з позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для проведення контрольного заходу позивача було рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Апеляційний суд визнав безпідставними посилання позивача на те, що наказ про проведення перевірки прийнятий на підставі анонімного повідомлення, оскільки неможливо встановити особу заявника, час звернення, особу співробітника ГУ Держпраці, який прийняв повідомлення, його реєстраційний номер, а також встановити, чи дійсно мало місце таке повідомлення, оскільки всі ці відомості містяться в журналі обліку вхідних дзвінків громадян ГУ Держпраці в Харківській області, копія якого долучена до матеріалів справи.

Верховним Судом задоволено частково касаційну скаргу ТОВ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано неправомірними дії відповідача з проведення позапланової перевірки ТОВ на предмет додержання законодавства з питань праці, що проводилася на підставі направлення на проведення перевірки суб’єкта господарювання.

Визнано незаконною та скасовано постанову відповідача про накладення штрафу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

За змістом підпунктів 1, 2, 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, підставою для проведення інспекційного відвідування може бути звернення не будь-якої фізичної особи, а лише особи, щодо якої порушено законодавство про працю.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, звернення фізичної особи ОСОБА_6, яке стало підставою для проведення інспекційного відвідування, містило лише повідомлення про порушення законодавства про працю щодо осіб, зайнятих на будівельних роботах у дошкільному закладі. Однак дані,  що такі порушення мають місце безпосередньо щодо неї, як особи, яка направила таке звернення, були відсутні. Не встановлено таких даних і під час розгляду справи.

«Оскільки звернення ОСОБА_6 не відповідало вимогам щодо звернення, які можуть бути підставою для інспекційного відвідування відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 Порядку № 295, а тому проведення заходу контролю за відсутності передбачених законом підстав до цього не може вважатись законним», - зазначив КАС ВС.

Крім цього, Верховний Суд наголосив, що звернення, яке стало підставою для проведення заходу контролю, не відповідало вимогам Закону України «Про звернення громадян», оскільки не було вказано ім’я по батькові та місце проживання заявника.

Таким чином, звернення ОСОБА_6 не підлягало розгляду, а проведення заходу державного контролю на підставі такого звернення суперечило принципу державного нагляду (контролю) щодо неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 у справі №818/312/16.

Крім того, Верховний Суд у справі № 420/5913/19 з посиланням на висновки Верховного Суду у справі № 826/17123/18 дійшов висновку, що таким підставам позову, як порушення процедури призначення та проведення перевірки, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, Верховний Суд висловив позицію стосовно підтвердження витрат на правову допомогу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.