Набуття статусу сільськогосподарського виробника: КАС ВС вказав на важливі нюанси

Персоніфікований статус сільськогосподарського виробника надається особі, яка займається сільськогосподарською діяльністю, відповідно до норм законодавства і не може передаватися на підставі укладених між сторонами цивільно-правових угод.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №140/2700/19 за позовом ТОВ до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Податковий орган за результатами перевірки встановив, що платник занизив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не подавши та не обчисливши цей податок для новостворених (нововведених) об’єктів нежитлової нерухомості. Контролюючий орган вказав, що платник податків не є сільськогосподарським товаровиробником у розумінні підпункту 14.1.235 Податкового кодексу України, а об’єкти нерухомості є об’єктом оподаткування податком на майно і не підпадають під виключення, передбачені підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 цього Кодексу.

Не погоджуючись із такими висновками, платник зазначив, що вказані об’єкти нерухомості є будівлями сільськогосподарського призначення та безпосередньо використовуються в сільськогосподарській діяльності на підставі угоди про співпрацю. Згідно з угодою про співпрацю сторони домовилися, що отримання статусу сільськогосподарського товаровиробника (виробника сільськогосподарської продукції) однією зі сторін надає право іншій стороні користуватися таким статусом без окремого на те дозволу. Тому на ці об ’єкти не нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, задовольнив позов. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що платник податків належить до категорії сільськогосподарського виробника, а об’єкти нерухомого майна, на які нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належать до будівель сільськогосподарського призначення та використовуються в сільськогосподарському виробництві.

ОЦІНКА СУДУ

На підставі угоди про співпрацю сторони закріплюють свою майбутню кооперацію у визначеній сфері, а предметом виступають майбутні цивільні відносини між учасниками договору. Водночас договірні відносини між учасниками не можуть впливати на обсяг прав і обов ’язків сторін у відносинах, що виходять за межі такого договору (зокрема, щодо обсягу та характеру податкових обов’язків учасників договору) і не стосуються діяльності, спрямованої на досягнення мети, задля якої сторони уклали угоду (договір).

Податковий обов’язок виникає згідно з нормою закону, має персоніфікований характер, не передбачає уступки третім особам, крім випадку, коли гарантами повного та своєчасного погашення суми податкового зобов’язання є інші особи відповідно до норм Податкового кодексу України.

Персоніфікований статус сільськогосподарського виробника надається особі, яка займається сільськогосподарською діяльністю, відповідно до норм законодавства і не може передаватися на підставі укладених між сторонами цивільно-правових угод.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасувавши рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухваливши нову постанову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, як підготуватися до продажу паю.

Додамо, коли земля з приватної власності переходить до громади.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.