Когда суд будет на стороне налоговой в случае применения штрафов за нарушение требований валютного законодательства

Налоговая служба в Одесской области сообщает, когда суд будет на стороне налоговой в случае применения штрафов за нарушение требований валютного законодательства.

Як повідомляється, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №420/20216/23 підтверджено правомірність застосування до Товариства штрафних санкцій в сумі 1,3 млн грн за порушення вимог валютного законодавства, а саме п. 1, 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон №2473).

Товариство (далі також – платник, позивач, ТОВ) звернулося до суду із позовною заявою, у якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, контролюючий орган) від 10.05.2023 про застосування штрафних санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1,3 млн грн. Рішеннями судів першої та другої інстанцій у задоволенні позову відмовлено.

ТОВ посилається на форс-мажорні обставини, що виникли у зв'язку із пандемію COVID-19. Зазначені форс-мажорні обставини, як уважає позивач, підтверджуються Сертифікатом, виданого Палатою торгівлі, промисловості та послуг Андорри від 27 січня 2023 року.

Актом перевірки, на підставі якого винесено оскаржене рішення, установлено порушення ТОВ вимог валютного законодавства, а саме пп. 1, 2 ст. 13 Закону №2473 та п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі – Положення №5), в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контрактам, укладеними з компанією-нерезидентом (Андорра).

Відповідно до ст. 13 Закону №2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону №2473 у разі якщо виконання договору зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг установленого строку розрахунків та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з п. 21, 23 Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до вимог ст. 14-1 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Суд звернув увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

На підтвердження наявності форс-мажорних обставин ТОВ надано Сертифікат, виданий Палатою торгівлі, промисловості та послуг Андорри від 27 січня 2023 року.

Як стверджує скаржник, саме через запровадження карантину в зв'язку із поширенням епідемії COVID-19 обмежено господарську діяльність компанії-нерезидента, що, своєю чергою, вплинуло на своєчасне виконання вказаним нерезидентом умов зовнішньоекономічних контрактів в частині дотримання строків надходження валютних коштів на рахунок Товариства.

Суд визнав безпідставними доводи позивача. Так, укладеними  контрактами визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань за цим контрактом, у разі  якщо це невиконання відбулося за наслідками форс-мажорних обставин, які виникли після укладання контракту і є наслідками подій надзвичайного характеру, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними заходами.

Судом наголошено, що контракти укладено між ТОВ та компанією-нерезидентом саме 02 вересня 2021 року та 25 жовтня 2021 року відповідно, тобто в період дії форс-мажорних обставин. Отже, сторони мали можливість усвідомлювати наслідки, які можуть настати у зв’язку поширенням пандемії COVID-19, яка, серед іншого, почалася у 2019 році.

Суд звернув увагу, що при укладанні зовнішньоекономічних контрактів позивач повинен дотримуватися принципу «належної обачності», а саме: перед їх укладанням передбачити, зокрема, таку обставину, як пандемія COVID-19, та можливі її наслідки, однак вказаного не було зроблено.

Отже, сторона не може посилатися на форс-мажорні обставини, які існували на момент укладання договору та які можна було передбачити.

Окрім цього, слід зазначити, що запровадження країною сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) певних обмежувальних заходів під час дії карантину не свідчить про принципову неможливість виконання обов’язків, визначених таким договором, у тому числі в частині своєчасного перерахування грошових коштів на рахунок контрагента.

Мало того, на переконання суду, саме по собі включення відповідною країною сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) до переліку форс-мажорних обставин карантину не вказує на те, що карантин автоматично звільняє Товариство від відповідальності за невиконання обов'язку сторони відповідного контракту.

Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин повного припинення діяльності компанії-нерезидента під час дії карантину та, як наслідок, неможливості виконання останньої договірних зобов'язань.

Разом з цим установлено, що наданий Сертифікат від 27.01.2023 не містить інформації (відповідного посилання) безпосередньо щодо контрактів, укладених компанією-нерезидентом з TOB.

Своєю чергою, ТОВ не зверталось до ТПП України та уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили – форс-мажору.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.