Во время военного положения работодатель может отказать в предоставлении отпусков, если работник привлечен к выполнению работ на объектах критической инфраструктуры, — суд

Ровенский апелляционный суд считает законным решение местного суда об увольнении работницы учреждения критической инфраструктуры. Об этом сообщает пресс-служба суда.

В день полномасштабного вторжения рф в Украину истица, машинист насосных установок гидротехнического цеха Ровенской АЭС, основной обязанностью которой было бесперебойное обеспечение потребителей водой, находилась в ежегодном отпуске за границей. Поскольку авиасообщение прекратилось, она не смогла вовремя вернуться и выйти на работу, поэтому работодатель предоставил ей 14 дней отпуска без сохранения заработной платы, отказав в продлении ежегодного отпуска, ссылаясь на приказ, которым приостановлено действие графиков ежегодных отпусков персонала ОП РАЭС, отозвано из отпусков всех руководителей управления, так как объект собственных мощностей не уменьшал и продолжал генерацию электроэнергии.

Отмечается, что законодательством такому работодателю предоставлены дискреционные полномочия по решению вопросов целесообразности или возможности предоставления отпусков без сохранения заработной платы работникам или ежегодного отпуска.

Истица после окончания отпуска на работе не явилась, к исполнению трудовых обязанностей не приступила, а подала в компетентные органы одной из европейских стран заявление о предоставлении временной защиты для перемещенных из Украины лиц и впервые на несколько дней в родное государство вернулась в июле 2023 года.

В телефонном режиме истица разъяснила комиссии уполномоченных работников гидротехнического цеха Ровенской АСЕ, что в Украину возвращаться не собирается, на работу выходить не планирует, письменные объяснения предоставить отказывается.

Приказом генерального директора истица уволена с должности в связи с прогулом без уважительных причин, на основании п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодекса законов о труде Украины (далее – ЗКпП Украины).

Это и стало основанием для обращения истицы в январе 2024 года в суд с иском к работодателю о признании незаконным и отмене приказа об увольнении, возобновлении на работе, взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула.

Ровенский апелляционный суд считает отказ в удовлетворении исковых требований истицы судом первой инстанции законной, а апелляционные требования ее представительницы - безосновательными.

Відповідно до ст. 12 Закону України № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції станом на 15 березня 2022 року), який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівникові у наданні будь-якого виду відпусток (окрім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами й відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем у випадках прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причини (п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Відповідно до сталої судової практики у такій категорії спорів, причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадського обов’язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров’я. Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами  докази (постанови Верховного Суду від 22 грудня 2023 року у справі № 756/8875/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 486/78/23, від 05 жовтня 2023 року у справі № 671/2022/22, від 20 вересня 2023 року у справі № 309/399/22).

 Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. При цьому власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 621/2124/22.

У цій справі не встановлено наявності істотних обставин, які об’єктивно перешкоджали явці на роботу позивачки після закінчення усіх наданих їй роботодавцем відпусток.

На території Рівненської області бойові дії не велися, тимчасової окупації територій цього регіону немає, а позивачка працювала на об’єкті критичної інфраструктури, який генерує електроенергію в умовах надмірного навантаження, тому дистанційне виконання нею службових обов’язків неможливе.

Постанова Рівненського апеляційного суду від 1 серпня 2024 року у справі № 565/83/24 (провадження № 22-ц/4815/889/24).

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.