Взыскание средств с руководителя должника на основании КУзПБ должно производиться в пользу должника с последующим зачислением этих средств в ликвидационную массу — Верховный Суд

Денежные средства, взысканные с руководителя (члена органа управления) должника как субъекта солидарной ответственности в соответствии с ч. 6 ст. 34 КУзПБ являются средствами должника, которые, в частности, включаются в состав ликвидационной массы и могут быть использованы для удовлетворения требований кредиторов только в порядке очередности, установленном КУзПБ.

К такому выводу пришла судебная палата для рассмотрения дел о банкротстве Кассационного хозяйственного суда в составе Верховного Суда.

У справі, що розглядалася, кредитор у межах справи про банкрутство звернувся із заявою про покладення на директора боржника солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника перед кредитором і стягнення з нього суми боргу, внесеної до реєстру вимог кредиторів. Заява мотивована тим, що директор боржника порушив строк подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за наявності в нього ознак неплатоспроможності, що встановлено ухвалою суду в цій справі.

Суд першої інстанції заяву кредитора задовольнив. Натомість апеляційний суд дійшов висновку, що в керівника боржника не було підстав об’єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності боржника, щоб звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, і відмовив у задоволенні заяви кредитора.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду частково задовольнив касаційну скаргу кредитора, змінив мотивувальну частину постанови апеляційного суду і зробив такі правові висновки.

У справі про банкрутство солідарна відповідальність має деліктну природу і  покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.

Проте задоволення вимог кредиторів в обхід встановленої КУзПБ процедури та порядку їх задоволення суперечить самій процедурі та меті здійснення провадження у справі про банкрутство, відкриття якого передбачає пріоритет колективного задоволення вимог кредиторів боржника (за рахунок його активів у межах відповідної конкурсної процедури з пропорційним у межах черги розподіленням, відповідно до закону, цих активів з метою задоволення вимог кредиторів) над індивідуальним задоволенням вимог окремого кредитора (кредиторів) у межах покладення солідарної відповідальності на керівника / органи управління боржника.

Отже, стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі ч. 6 ст. 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника / члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов’язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

За змістом абз. 2 ст. 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов’язань боржника до суб’єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником / органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.

Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб’єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора / кредиторів.

Керуючись такими висновками та зважаючи на недоведення заявником складу правопорушення, за яке покладається солідарна відповідальність за зобов’язаннями боржника (неподання директором боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство в період перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності), Верховний Суд погодився з рішенням апеляційного суду про відмову в задоволенні заяви кредитора про покладення на директора боржника солідарної відповідальності та стягнення з нього на користь кредитора суми заборгованості, внесеної до реєстру вимог кредиторів.

Ознайомитись з постановою КГС ВС від 4 вересня 2024 року у справі № 908/3236/21 можна за посиланням. 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.