Немотивированное возобновление срока на апелляционное обжалование является основанием для отмены судебного решения — Верховный Суд

Апелляционный суд, решая вопрос о восстановлении срока для подачи апелляционной жалобы, должен мотивировать свой вывод о наличии уважительных причин для восстановления этого срока. Просто указание на то, что существуют уважительные причины для восстановления срока для подачи апелляционной жалобы, не является надлежащим мотивированием восстановления этого срока.

Необоснованное восстановление срока для обжалования судебного решения, вступившего в законную силу, в том числе при указании только на наличие уважительных причин, является нарушением требований статьи 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод. Это процессуальное нарушение является самостоятельным основанием для отмены как обжалуемого судебного решения апелляционного суда, так и постановления апелляционного суда о восстановлении срока для подачи апелляционной жалобы и открытии апелляционного производства, а также направлением дела в апелляционный суд на стадию открытия апелляционного производства.

Такой вывод сделал состав судей КХС ВС.

Фізична особа звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та введення процедури реструктуризації її боргів.

Апеляційний господарський суд ухвалу попереднього суду скасував та відмовив у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з відсутністю доказів, достатніх для належного підтвердження розміру заборгованості, підстав виникнення зобов’язань і строків їх виконання.

Переглядаючи в касаційному порядку справу, КГС ВС надав оцінку, зокрема, доводам касаційної скарги щодо необґрунтованості ухвали суду апеляційної інстанції про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження, яка не могла бути оскаржена окремо від постанови, і зазначив, що 30 листопада 2023 року Європейський суд з прав людини прийняв остаточне рішення у справі «ВАТ "Сквирасільрибгосп" проти України» (CASE OF SKVYRASILRYBGOSP, VAT v. UKRAINE) за заявою № 27128/11 ВАТ «Сквирасільрибгосп», яким оголосив прийнятною скаргу за п. 1 ст. 6 Конвенції на, як стверджувалося, невиправдане поновлення строку для подання апеляційної скарги у справі підприємства-заявника та постановив, що було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції.

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції у цій справі порушено у зв'язку з відсутністю належного обґрунтування для задоволення клопотання про поновлення строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, адже, задовольняючи це клопотання, апеляційний суд просто підтримав аргумент заступника прокурора, що строк було пропущено з «поважних причин».

За результатом перегляду справи № 22/045-10 за виключними обставинами (рішення ЄСПЛ, яке стало остаточним 30 листопада 2023 року) ВП ВС прийнято постанову від 4 грудня 2024 року, за висновками якої відсутність належного обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції має суттєве значення для результату її розгляду і це порушення можна виправити тільки через повторний розгляд справи з вирішенням апеляційним судом питання про існування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, для чого необхідним є скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження.

КГС ВС, урахувавши рішення ЄСПЛ у справі «ВАТ "Сквирасільрибгосп" проти України» та висновки ВП ВС, викладені в постанові від 4 грудня 2024 року у справі № 22/045-10, визнав обґрунтованим аргумент касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали про відкриття апеляційного провадження, оскільки апеляційний господарський суд, не досліджуючи питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не навів мотивів, за яких уважав причини пропуску строку поважними, обмежившись лише посиланням на те, що апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, а суд вбачає підстави для його поновлення; не надав оцінки тому факту, що банк (апелянт) є забезпеченим кредитором боржниці, і такий факт має певні особливості стосовно моменту виникнення процесуальної правосуб’єктності порівняно з конкурсними кредиторами; не звернув уваги на доводи банку щодо дати отримання ухвали суду, якою визнано його грошові вимоги.

У зв’язку з викладеним КГС ВС скасував постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу про поновлення строку і відкриття апеляційного провадження й направив справу на новий розгляд до зазначеного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду.

Ознайомитись з постановою КГС ВС від 3 квітня 2025 року у справі № 908/2948/23 можна за посиланням. 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.