Велика палата ВС вже не потрібна: Андрій Помазанов розкритикував законопроект №1026

Велика Палата Верховного суду не така вже й потрібна. Про це на своїй сторінці у Facebook заявив народний депутат Андрій Помазанов.

«Особливості перебігу «нової» законотворчості та темпи «ретельного розгляду» її результатів у профільних комітетах, відверто кажучи, залишають місце, радше, для здорового професійного співчуття, аніж для оцінки з точки зору їх адекватності реальним запитам суспільства та судової системи, ефективне функціонування якої є засадничою умовою забезпечення життєдіяльності держави.

Намагаючись все-таки з усією глибиною сприймати потужні й масштабні законотворчі кроки, неможливо обійти увагою чергове «покращення», яке невдовзі настане для нас із вами у вигляді обмеження права на доступ до правосуддя під виглядом «раціоналізації» діяльності Великої Палати Верховного Суду», — пише Помазанов.

Йдеться про проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ» №1026, який у ці хвилини планується до обговорення парламентським Комітетом з питань правової політики.

Метою законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є впровадження обмежень випадків передачі судових справ судом, який розглядає справу в касаційному порядку, на розгляд Великої Палати Верховного Суду при оскарженні судових рішень з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції.

«Звісно, за нормальних умов функціонування законотворчого процесу може бути предметом науково-практичної дискусії питання мети й засобів її досягнення у сфері судочинства, між тим, у даному випадку автор законопроекту волів ототожнити ці два поняття чи то з принципової юридичної позиції, чи то з огляду на відсутність розуміння окреслених теоретичних конструкцій.

Менше з тим, на розгляд суспільства представлено доволі неоднозначний підхід до встановлення переліку випадків, за яких передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду при оскарженні учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції є неможливою», — зазначає нардеп.

Зокрема, зміни вносяться до ч. 6 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 403 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 346 Кодексу адміністративного судочинства України.

«Полягають вони у запровадженні чергових процесуальних фільтрів («ніколи такого не бувало, і ось — знову»), які фактично стануть на заваді реалізації кожним громадянином права на справедливий суд», — заявляє Помазанов.

Як він зазначив, йдеться про те, що касаційне оскарження стане неможливим у разі, якщо учасник справи, який оскаржує судове рішення, при розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції не заявляв про порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції; якщо учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб’єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об’єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб’єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Більше того, проектом пропонується обмежити передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у разі, якщо Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб’єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

«Якщо ж пригадати сутність функціонування Великої Палати Верховного Суду та мету, з якою вона свого часу створювалася, доводиться констатувати, що сьогодні мають місце намагання, свідомо або ні, спотворити підхід до діяльності такої структурної одиниці, виправдавши нібито потребою забезпечення єдності судової практики, позбавлення учасників будь-якого провадження належних їм за законом прав на оскарження конкретного порушення норм процесуального права, допущеного судами нижчих інстанцій у конкретному випадку.

Водночас, законодавцем не враховано іще одного нюансу: чинними нормами процесуальних кодексів досі передбачено право суду відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати», — повідомляє нардеп.

Він додав, що поточні законотворчі процеси вкотре дають підстави акцентувати на неприпустимості звуження обсягу прав і свобод людини і громадянина у зв’язку з ухваленням нових законів, що не лише є прямим порушенням вимог Конституції України, але й виходить за межі гарантій Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, у свою чергу, неодмінно слугуватиме підставою для оскарження нових і нових рішень у ЄСПЛ, що позначиться не лише на репутації держави, але й на її фінансовому становищі, оскільки потребуватиме вкладення значних коштів у залучення представників України до участі у відповідних судових процесах та виплат грошових компенсацій громадянам, чиї законні права було порушено власною державою.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла про те, що в Україні почав роботу Вищій антикорупційний суд. 

Крім того, ВРП оприлюднила висновок до законопроекту про діяльність органів суддівського самоврядування.