Причини, наслідки і застереження: Супрун прокоментувала ситуацію із забрудненням повітря

Колишня виконуюча обов'язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун не оминула своєю увагою проблему забруднення повітря в Україні, яка дедалі більше турбує українців.

На своїй сторінці у Facebook вона прокоментувала показники високої концентрації чадного газу, який показав сервіс Windy та інші сервіси моніторингу повітря.

Супрун поділилась своїми припущеннями щодо забруднення повітря:

1. Основне джерело появи СО у повітрі — це викиди від автомобілів.
2. Через особливості місцевості чи метеорологічні умови рух повітря в регіоні з високими викидами CO може бути обмежений, що і спричиняє застій чадного газу.
3. У зв’язку з тим, що СО має типову «тривалість життя» в атмосфері Землі, що складає кілька місяців, газ реагує з киснем (O2), утворюючи вуглекислий газ (СО2). За нормального рівня СО2 (40 мг/метр кубічний) повітрям можна дихати 8 годин. Підвищений рівень СО2 (200+ мг/метр кубічний) є критичним для немовлят, вагітних жінок чи людей з хворобами дихальних шляхів.
4. На рівень забруднення також може впливати зміна температури протягом доби. У зв’язку з тим, що тепліший шар повітря утворюється над прохолодним, біля поверхні землі циркулюють забруднювачі, а концентрація токсинів у повітрі, яке ми вдихаємо, збільшується. 
5. Не менш важливою причиною забруднення є масове спалювання трави, листя, сміття, залишків із полів і горіння боліт (торф’яників).

Колишня в. о. міністра зазначає, що більшість сервісів, які вимірюють показники забруднення в України, працюють через мережу датчиків, розміщених у різних місцях. Є ймовірність, що туман може вводити в оману пристрій і сприйматися ним за зважені часточки. На точність показників також може впливати висока вологість повітря. Найчастіше датчики в таких пристроях не вміють відрізняти частинки пилу від частинок води і туману, тому показують хибні результати.

Супрун наголосила, що в Україні організація та методологія моніторингу якості атмосферного повітря не відповідає стандартам Євросоюзу. Це стосується кількості пунктів моніторингу повітря у містах, визначення переліку речовин-забруднювачів, норми вимірювання показників у лише визначені часові проміжки та відсутності нормативно-правової бази щодо інформування про якість повітря.

Вона пропонує низку заходів, які можуть зменшити ризики високого рівня забруднення повітря:

1. Не палити листя (за винятком каштанового), адже воно допомагає утримувати вологу в землі.
2. Не палити стерню і сухостій, оскільки це руйнує ґрунти і вбиває у вогні живих істот, які необхідні для того, щоб екосистема жила і функціонувала.
3. Відмовитися від автомобілів принаймні на період безвітряних теплих днів і холодних ночей. Натомість користуватися громадським транспортом.
4. Замість медичних масок чи оригінальних пов’язок купувати респіратор із фільтрами (його треба регулярно міняти на новий).
5. Робити вдома вологе прибирання.
6. Користуватися денними кремами із ретиноїдами і токоферолом, адже вони захищають шкіру від пошкодження агресивним середовищем.
7. Не грітися газом на кухні, менше стояти біля плити, щоб уникнути чадного газу.
8. Кинути курити.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що рівень забруднення повітря у Києві сягнув апогею. 

Крім того, ми писали, що у КМДА відбувся прес-брифінг, присвячений питанню забруднення повітря у Києві. 

Також відомо, що, за словами депутата, онлайн-моніторингу атмосферного повітря в Україні взагалі не існує.