Розслідування справ Майдану: Роман Труба анонсував реформування прокуратури

З 20 листопада 2019 року органи прокуратури більше не будуть проводити досудове розслідування в кримінальних провадженнях. Відтепер за прокуратурою залишається лише функція процесуального керівництва. Про це повідомляє Директор Державного бюро розслідувань Роман Труба, передає «Українська правда».

Ще у 1995 році при вступі до Ради Європи Україна обіцяла запровадити таку модель і позбавитися радянської традиції, коли прокуратура і розслідувала справи, і контролювала розслідування.У 2017 році органи прокуратури припинили реєструвати та розслідувати нові кримінальні провадження, але мали ще два роки на те, щоб завершити вже існуючі. Цей термін фактично сплив.

З 20 листопада всі провадження, які не завершені прокуратурою, перейдуть до інших правоохоронних органів. У тому числі до Державного бюро розслідувань.

Серед них — розслідування злочинів, пов'язаних з масовими протестами у 2013-2014 роках, тобто справи Майдану. Це 5 тисяч томів матеріалів, які будуть передані новим слідчим. 5 років розслідування, які потрібно відмотати назад та дослідити віл самого початку.

Труба зазначає, що на якийсь час це зупинить розслідування.

«Проблема полягає ще в тому, що в ДБР катастрофічно не вистачає слідчих», — заявив директор ДБР.

Закон України «Про Державне бюро розслідувань» обмежує кількість працівників, які можуть працювати в ДБР — 1500 людей по всій Україні разом зі слідчими, оперативниками та державними службовцями.

«Де могли, ми максимально скоротили посади державної служби, щоб посилити слідчі та оперативні підрозділи. Але навіть при цьому навантаження на одного слідчого — понад 100 проваджень.

І це не розслідування крадіжок в автобусах. Це злочини високопосадовців, правоохоронців, суддів, а також військові злочини. Це провадження, де учасниками є президенти, члени уряду та народні депутати», — повідомляє Труба.

Він додає, що розслідувати справи Майдану буде окремий підрозділ, але сформувати його лише з чинних слідчих означає суттєво сповільнити розслідування в інших провадженнях.

Глава ДБР важає, що за цих умов потрібно у максимально стислі терміни у другому читанні ухвалити зміни до закону України «Про Державне бюро розслідувань», якими:

• скасовується гранична чисельність працівників ДБР;
• запроваджується спрощена конкурсна процедура для слідчих ГПУ, які розслідують справи Майдану. Їм не потрібно буде проходити всіх етапів конкурсу, який триває зазвичай декілька місяців. Вони зможуть продовжити роботу над справами Майдану у стінах ДБР.

«З 1 листопада вже запрацювала Інвентаризаційна комісія, яка буде займатися передачею проваджень протягом трьох місяців — це предмет плідної комунікації з ГПУ. Але для того, щоб вони не стали валізою без ручки, потрібно терміново змінювати закон», — додав Роман Труба.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що Руслан Рябошапка призначив керівників департаменту ГПУ з розслідування справ Майдану.

Також ГПУ і ДБР визначили, як забезпечити ефективне розслідування справ Майдану. Отримання законного результату в розслідуванні цих злочинів є пріоритетом для ГПУ.