У Києві хочуть оздоровити Дніпро та оновити малу гідрогенерацію

У Києві компанія «АльпінаГідроЕнерджі» розробила великий проект, який може допомогти оздоровленню річки Дніпро, а також посприяти розвитку українській малій гідрогенерації. Проте проект дуже кволо просувається кабінетами чиновників, передає «Бізнес.ua».

Мала модернізація

Є рішення, які можуть покращити стан із санітарним стоком води в Дніпрі та водночас не зашкодити енергогенерації. Це нові компактні турбогенератори на кшталт StreamDiver від німецької компанії Voith. Їх основна відмінність у тому, що це єдиний агрегат, де турбіна та генератор знаходяться в одному корпусі. Вони можуть працювати на природному потоці води. Такі турбогенератори також мають унікальну систему змащування, в якій використовується власне вода. Тобто, це унеможливлює потрапляння мастила у воду та забруднення річок.

На жаль українська промисловість наразі не має подібних рішень. Як розповів нам Головний конструктор гідротурбін АТ «Турбоатом» Олександр Линник: «Турбоатом» не виготовляє турбіни, які встановлюються на водоскидних греблях ГЕС, так як стік річок в Україні вже зарегульовано, а так звані «санітарні стоки» і паводкові холості скиди фактично відсутні.

StreamDiver розраховані в першу чергу для малих ГЕС. Проте українська компанія «АльпінаГідроЕнерджі» спільно з німецькими фахівцями розробила проект використання малих турбогенераторів на існуючій греблі ГЕС. Йдеться про Середньодніпровську ГЕС у Камянському, де окрім 8 агрегатів є 10 гідрозатворів, які можуть використовуватися для санітарних і паводкових стоків. Компанія вже підписала Договір про наміри з «Укргідроенерго» щодо використання десяти гідрозатворів водозливної греблі Середньодніпровської ГЕС для будівництва малої ГЕС потужністю до 49 МВт. Для цього на місце існуючого затвору встановлюється новий, в який інтегровано чотири агрегати StreamDiver.

Як повідомив Іван Жданов, директор департаменту з реалізації проекту «Реконструкція ІІ черга» ПрАТ «Укргідроенерго», такий проект має користь в рамках підтримання технічного стану об’єкту. «Ті, затвори, які використовуються зараз, м’яко кажучи, зносились. Вони відслужили по 30-40, а деякі й по 50 років. Їх латають, ремонтують, але повільно», — стверджує він. Рішення від «АльпінаГідроЕнерджі» допомогло би замінити всі затвори на нові протягом одного-двох років. «З точки зору надійності гідроспоруди, як на мене, це позитивно», — резюмує Іван Жданов.

Гребля від чиновників

Проект використання інноваційних турбогенераторів міг би забезпечити додаткове виробництво електроенергії за рахунок санітарного скиду води на Середньодніпровській ГЕС. Крім того, так може початися оживлення Дніпра. Важливо також те, що проект не вимагає змін у конструкції  греблі — потрібні лише оновлені гідрозатвори, які будуть зроблені за рахунок німецьких інвесторів. Нові затвори виробляються в Німеччині і мають європейську гарантію та страховку, чого не можуть дати українські виробники. Загальна сума інвестицій оцінюється компанією в 395 млн доларів. Тобто, якщо пригадувати заклик Президента до інвесторів, який було озвучено в Давосі, то проект може претендувати майже на 4 «інвестиційні няні».

Але наразі «АльпінаГідроЕнерджі» стикається із бюрократичними затримками на різних рівнях. Компанія вже звернулася із зверненнями до відповідного комітету ВР, міністра енергетики та екології та Президента щодо допомоги у реалізації проекту, проте прогресу наразі немає. На заваді стали позиції деяких чиновників у ПрАТ «Укргідроенерго» та Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради.

Співпраця з «Укргідроенерго» застопорилася на етапі підписання договору оренди на два гідрозатвори. На думку Дмитра Лепкова, директора «АльпінаГідроЕнерджі», генеральний диектора «Укргідроенерго» розуміє важливість проекту для оновлення Середньодніпровської ГЕС, проте подальший рух уповільнюється через одного з його заступників та головного інженера. «Я вважаю, що Володимир Руденко, заступник генерального директора зі стратегії та інвестицій, та Вадим Рассовський, головний інженер, штучно блокують просування нашого проекту, вигадують причини, по яким він неможливий. Хоча спочатку погоджувались. Також на їх боці виступає Євгеній Млечко, заступник директора департаменту юридичного забезпечення й майнових відносин. Чи є це просто побоюваннями чиновників брати на себе відповідальність за рішення, чи може їх хтось «простимулював», щоб проект нашої компанії не було втілено — можна тільки здогадуватись», — обурюється Дмитро Лепков. В якості прикладу він наводить вимогу загальної централізованої диспетчеризації проекту в енергосистемі. «Це взагалі не проблема. Ми на це, звичайно, погоджуємось, це буде враховано в договорі», — стверджує він.

«Зелені» проти зеленої енергетики

Щоб посприяти реалізації проекту, представники «АльпінаГідроЕнерджі» відправились на зустріч із депутатом «Слуги народу» Андрієм Герусом, головою парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Але результат виявився теж невтішним. Виявилось, що голова комітету є рішучим противником «зеленого тарифу».

«Нам відмовляються дати реалізувати проект по «зеленому тарифу». Нам пропонують якийсь незрозумілий усереднений тариф 1,24-1,40 грн, що вдвічі нижче. Хоча це нонсенс», — розповідає про перебіг перемовин Дмитро Лепков. На його думку, існуючі закони мають виконуватись. «Законодавство про «зелений тариф» діє? Діє. Ми хочемо працювати в рамках діючого законодавства. Будуть інші закони — будемо працювати по ним», — говорить він.

Дебати щодо збереження чи зміни «зеленого тарифу» в Україні є гарячими. Проте зміна правил гри відлякує інвесторів і критикується як іноземними дипломатами, так і представниками міжнародних фінансових установ. Нещодавно старший банкір департаменту електроенергії ЄБРР Ольга Єрьоміна  заявила, що ЄБРР сподівається на те, що проблему «зелених тарифів» буде врегулювано та держава дотримається зобов’язань перед інвесторами, як повідомляє РБК-Україна. Вона ж раніше говорила, що у випадку ретроспективного перегляду тарифу Україна втратить значно більше за позовами інвесторів до міжнародних судів, аніж заощадить від такого рішення.

Та відмова від роботи по «зеленому тарифу» була не найбільш дивною пропозицією з боку Андрія Геруса. «Нам запропонували вийти на окупність проекту, попрацювати 5 років і потім… подарувати обладнання державі. Де ви бачили такий підхід до інвестицій?!» — дивується директор «АльпінаГідроЕнерджі». Також він розповів, що компанії запропонували взяти участь у конкурсі. «Оголосити конкурс. На що? На іншого інвестора? У нас є готовий проект, готові інвестори з Німеччини, наша компанія має ексклюзивний контракт на використання технології StreamDiver в Україні. Тільки ми можемо втілити цей проект», — говорить Дмитро Лепков.

Яким може бути вихід

Щонайменше, потрібні публічні зустрічі представників «АльпінаГідроЕнерджі», «Укргідроенергу», профільних комітетів, міністерств та відомств. Директор компанії запевнив, що він до такого обговорення проекту готовий. Ми зі свого боку готові висвітлювати як такі зустрічі, так і позиції інших сторін.

І не менш важливе: політичне керівництво держави має визначитись із стратегічними пріоритетами в енергетиці. Для більшості країн світу драматична зміна клімату є реальністю: всі готові переходити відновлювальні джерела енергії . Якщо Україна має особливу думку і хоче йти проти світових трендів, відлякуючи інвесторів, то треба про це прямо заявити як про державну політику і не вводити інвесторів в оману.

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» повідомляла, що Держгідрографія планує створити автоматизовану систему моніторингу засобів навігаційного обладнання на річці Дніпро.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.