Кількість справ, що надійшли до ВС, більше ніж удвічі перевищує середньоєвропейський показник – CEPEJ

13:34, 4 ноября 2020
Загалом, незважаючи на найнижчі в Європі економічні показники, ВВП та інфляцію, Україна має ряд позитивних тенденцій у системі правосуддя, що визначені у звіті CEPEJ.
Кількість справ, що надійшли до ВС, більше ніж удвічі перевищує середньоєвропейський показник – CEPEJ

Європейська комісія з ефективності правосуддя (CEPEJ) опублікувала 8-й звіт «Європейські судові системи – звіт CEPEJ з оцінки – коло оцінки 2020» (згідно з даними 2018 року). Звіт охоплює дворічний період, у ньому висвітлено основні тенденції в системах правосуддя  країн – членів Ради Європи, а також трьох країн – спостерігачів CEPEJ – Ізраїлю, Марокко та Казахстану. Про це інформує пресслужба Верховного суду.

Цьогорічний звіт складається з трьох частин. Перша з них містить таблиці, графіки, статистичні та аналітичні дані, які відображають тенденції європейських систем правосуддя у питаннях бюджету, фахівців, організації судів, користувачів судових послуг, інформатизації, ефективності та якості правосуддя. На основі цих показників у другій частині звіту сформовані профілі країн. Усі якісні та кількісні дані, зібрані CEPEJ з 2010 року, об’єднано в третій частині звіту.

Загалом, незважаючи на найнижчі в Європі економічні показники, ВВП та інфляцію, Україна має ряд позитивних тенденцій у системі правосуддя, що визначені у звіті CEPEJ.

За оцінкою експертів, Україна продемонструвала найбільше зростання бюджету системи правосуддя серед європейських країн за період із 2016 по 2018 рік – +83 % в євро та +105% у національній валюті. У звіті йдеться про те, що в рамках судової реформи Україна найбільше інвестувала у підвищення заробітних плат суддів і працівників апаратів судів, оновлення будівель судів та поліпшення доступу громадян до правосуддя, а також на оснащення судів інформаційними та телекомунікаційними технологіями. Зокрема, бюджет на комп’ютеризацію судів зріс на +138 %, на зарплати суддів і працівників апаратів судів – на +45 %, а на навчання та освіту фахівців системи правосуддя – на +37 % відповідно.

Також одне з найвищих зростань бюджету, а саме +135 % в євро та +163 % у національній валюті, зафіксовано на  безоплатну правову допомогу, що пояснюється підвищенням погодинної оплати праці адвокатів в Україні та збільшенням кількості справ, у яких надано правову допомогу.

Водночас на дещо вищому від середньоєвропейського рівні – показники щодо судових зборів та податків, які Україна у 2018 році перерозподілила на фінансування системи правосуддя та окремо судів – 18 % та 29 %, тоді як європейський показник медіани становить 13 % та 20 % відповідно. 

Що стосується людських ресурсів та їх кількісного розподілу серед фахівців системи правосуддя в Україні, то кількість суддів та адвокатів на 100 тис. населення загалом відповідає європейським тенденціям, тоді як кількість прокурорів – удвічі вища за середній європейський показник.

Експерти зауважили на значному зниженні в Україні кількості суддів –  на -30 % за період із 2010 по 2018 рік, що зумовлено, на їх думку, запровадженою у 2016 році судовою реформою. Зменшилася також і загальна кількість судів – на -11 %. Проте показник доступу громадян до правосуддя за географічною ознакою з розрахунку на 100 тис. населення станом на 2018 рік перебуває в межах європейської медіани.  

Попри значне збільшення фінансування на запровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій у судах, Україна має порівняно низький рівень їх використання у всіх без винятку юрисдикціях та за всіма визначеними у звіті показниками: швидкість впровадження, налагодження комунікації між судами, використання в управлінні судами тощо.

Згідно з розробленою CEPEJ методикою оцінювання якості та ефективності правосуддя Україна перебуває в списку 15 країн, які демонструють стабільні задовільні результати щодо розгляду адміністративних справ у судах першої інстанції протягом 2010–2018 років. Натомість кількість цивільних і господарських справ, що надійшли до вищої інстанції – Верховного Суду за період із 2010 по 2018 рік, удвічі чи навіть більше перевищує середньоєвропейський показник. Проте рішення в адміністративних і кримінальних справах Суд переглядає та ухвалює удвічі швидше порівняно з іншими судами вищої інстанції, зазначають експерти.

Більш детально зі звітом CEPEJ щодо тенденцій у європейських системах правосуддя станом на 2020 рік за даними 2018 року можна ознайомитися за посиланням, профілі країн доступні тут.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур виходить на фінальний етап
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Михаил Радуцкий
    Михаил Радуцкий
    председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам здоровья нации, медицинской помощи и медицинского страхования
  • Татьяна Варфоломеева
    Татьяна Варфоломеева
    ректор Академии адвокатуры Украины
  • Анатолий Бидонько
    Анатолий Бидонько
    судья Харьковского окружного административного суда
  • Валентина Емельянова
    Валентина Емельянова
    директор Тестологического центра Национальной школы судей Украины
  • Александр Лысюк
    Александр Лысюк
    председатель Барышевского районного суда Киевской области
загрузка...