Зміна імені: обмеження та порядок процедури

З 1 січня 2021 року українці отримали право змінювати за власним бажанням не лише ім’я чи прізвище, а й по батькові. Зробити це можна з 16 років. Змінити власне ім'я у більш ранньому віці, з 14 років, теж реально, але лише за згоди батьків чи піклувальників, – повідомляє пресслужба Міністерства юстиції України.

Якщо ж між батьками спір щодо визначення по батькові дитини, то у такому разі його може визначити орган опіки чи піклування або суд. У цьому випадку розглядають участь кожного з батьків у вихованні дитини та інші фактори.

При виборі нового імені, прізвища та по батькові жодних обмежень не існує.

Крім того, обмежень у кількості змін імені, прізвища та по батькові теж не існує.

Однак після зміни ім'я доведеться обмінювати й усі документи, що посвідчують особу: паспорт, закордонний паспорт, водійське посвідчення, пенсійне.

Якщо ж особа таки зважується змінити власне ім'я, то для цього їй необхідно подати до відділу ДРАЦС за місцем свого проживання заяву про зміну імені та додати до неї наступні документи:

• свідоцтво про народження заявника;
• свідоцтво про шлюб (у разі коли заявник перебуває у шлюбі) або про розірвання шлюбу (у разі коли шлюб розірвано);
• свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
• свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
• свою фотокартку;
• квитанцію про сплату державного мита.

Під час подачі документів при собі необхідно мати паспорт.

Послуга зі зміни власного імені коштує 5 грн 10 копійок, при повторній зміні імені чи по батькові треба буде заплатити 51 грн.

Заява про зміну імені розглядається у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці.

Також подати заяву на зміну імені можливо через вебпортал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».

Втім, особі таки можуть відмовити у зміні імені у разі:

• здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
• наявності у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
• офіційного звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення у розшук заявника;
• подання заявником неправдивих відомостей.

Також «Судово-юридична газета» писала, що треба знати про договір щодо поділу спадкового майна: пояснення Мін'юсту.

Додамо, що ми повідомляли про виселення колишнього члена сім’ї власника житла: позиція Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.