Чи може держорган безкоштовно розміщувати соціальну рекламу: відповідь НАЗК

Якщо державний орган виступає рекламодавцем, він вважається замовником реклами, а отже, отримує відповідну послугу, яка полягає у виробництві та/або розповсюдженні рекламної інформації. Деталі інформує пресслужба НАЗК.

За загальним правилом, встановленим ст. 54 Закону, забороняється безоплатне отримання будь-яких послуг (включаючи рекламні), а також отримання пільг державними органами, ОМС та органами влади Автономної Республіки Крим, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Можливість безкоштовного отримання такої послуги державними органами та ОМС передбачена ч. 4 ст. 12 Закону України «Про рекламу», для чого необхідним є виконання таких умов:

• безкоштовно розміщується такий вид реклами, як соціальна реклама державних органів та ОМС;
• таку соціальну рекламу розміщують засоби масової інформації та розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів (в обсязі не менше ніж 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами).

Таким чином, аби правомірно отримати безкоштовну послугу з розміщення реклами та не порушити приписи Закону, державні органи та ОМС повинні пересвідчитись, що розміщенню підлягає саме соціальна реклама і що розміщення цієї реклами здійснюють суб’єкти, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів.

Соціальна реклама – це інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку (абз. 17 ст. 1 Закону України «Про рекламу»).

При цьому соціальна реклама не повинна містити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця (крім випадків, коли рекламодавцем є громадське об’єднання чи благодійна організація або меценат фізичної культури і спорту (під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів), на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами, крім реклами національних фільмів (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про рекламу»).

Також, виступаючи рекламодавцями та замовляючи послуги з розміщення реклами, державні органи та ОМС повинні зважати на вимоги п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу», згідно з якими у рекламі забороняється використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, ОМС, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності.

Розповсюдження соціальної реклами може здійснюватися також і на платній основі (п. 3 Порядку виробництва і розповсюдження соціальної рекламної інформації органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 № 990 (далі – Порядок)). При цьому відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про рекламу» засоби масової інформації та розповсюджувачі реклами з державною або комунальною часткою власності зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовником якої є заклади освіти, культури, охорони здоров’я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів.

Виробництво і розповсюдження соціальної реклами органів виконавчої влади на платній основі здійснюється за рахунок коштів цих органів на загальних підставах за угодами, які укладаються з виробниками і розповсюджувачами реклами (п. 9 Порядку).

У п. 3 ст. 12 Закону України «Про рекламу» передбачено, що на осіб, які безоплатно виробляють і розповсюджують соціальну рекламу, поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності. Однак передбачена цією нормою можливість для суб’єктів господарювання (в тому числі і тих, у статутному капіталі яких немає державної чи комунальної частки власності) безоплатно виробляти і розповсюджувати соціальну рекламу не означає, що у державних органів та ОМС є можливість безкоштовно отримувати таку послугу без дотримання вимог, визначених у ч. 4 ст. 12 Закону України «Про рекламу», адже відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та ОМС, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином:

• органи державної влади та місцевого самоврядування можуть використовувати послуги реклами, в тому числі соціальної, на платній основі за рахунок коштів відповідного бюджету органу;
• надання державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, ОМС послуг з виготовлення та розповсюдження соціальної реклами на безоплатній основі можливе лише засобами масової інформації та розповсюджувачами реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, і лише щодо соціальної реклами;
• реклама буде вважатися соціальною тільки за умови наявності двох складових в поширеній інформації:
• спрямування на досягнення суспільно корисних цілей та (або) популяризацію загальнолюдських цінностей;
• відсутність мети отримання прибутку.
• соціальна реклама, виготовлення та розповсюдження якої ініціюється органом державної влади або місцевого самоврядування, не повинна бути спрямована на популяризацію діяльності самого органу, містити посилання на його логотипи, офіційну назву, використовувати державні символи чи інші згадки цього органу;
• надання державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, ОМС послуг з виготовлення та розповсюдження реклами (в тому числі соціальної) на безоплатній основі іншими суб’єктами господарювання є порушенням заборон, передбачених ч. 1 ст. 54 Закону.

Також НАЗК пояснило українцям, як декларувати витрати.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших події.