У Південній Кореї історію чатів із ШІ використовують як доказ злочинного наміру

Південнокорейська поліція дедалі частіше перевіряє історію використання підозрюваними генеративного штучного інтелекту як ключовий доказ для встановлення наміру або мотиву. Про це пише Straitstimes.

У нещодавній справі слідчі заявили, що вирішили висунути обвинувачення в умисному вбивстві — замість обвинувачення у спричиненні смерті внаслідок тілесних ушкоджень — жінці, підозрюваній у серії вбивств у районі Канбук-гу в Сеулі, після перегляду її чатів із ChatGPT компанії OpenAI.

Підозрювана — жінка віком близько 20 років на прізвище Кім — обвинувачується у вбивстві, заподіянні тяжких тілесних ушкоджень та порушенні Закону про контроль за наркотиками. За даними слідства, у період із грудня 2025 року по 9 лютого вона давала трьом чоловікам у мотелі засоби від похмілля, до яких були додані наркотичні речовини. Двоє потерпілих померли, перший вижив із травмами.

Поліція повідомила, що підозрювана запитувала у ChatGPT: «Чи помруть люди, якщо приймуть снодійне разом з алкоголем?»

Слідчі розцінили це як доказ, що свідчить про наявність злочинного наміру.

Правові експерти зазначають, що подібна практика розслідувань стає дедалі поширенішою. За словами юристів, під час мобільної судово-технічної експертизи правоохоронні органи все частіше аналізують історію чатів із генеративними системами штучного інтелекту.

Один із адвокатів, який побажав залишитися анонімним, зазначив, що ця тенденція вже вплинула на стратегії захисту. «Коли я беруся за справу зараз, я переглядаю разом із клієнтами їхні розмови з ChatGPT», — сказав він.

Експерти вказують на принципову різницю між звичайним пошуком у браузері та спілкуванням із ШІ. Хоча обидва способи можуть використовуватися для пошуку інформації, діалогова структура штучного інтелекту дозволяє більш прямо виявити внутрішню логіку користувача, його наміри та конкретні цілі.

Доктор Чон Ду-вон, професор судової експертизи Університету Сунгкюнкван, який публікував дослідження з питань судової експертизи генеративного ШІ, пояснив, що записи взаємодії з ШІ можуть мати вищу доказову цінність.

«Пошук у веббраузері здебільшого ґрунтується на ключових словах, тоді як взаємодія з системами ШІ неминуче відбувається у формі речень», — зазначив він.

«Оскільки запити формулюються як повні висловлювання, вони можуть більш чітко зберігати реальний намір користувача».

Експерти застерігають щодо правових та етичних ризиків

Розмови з генеративними системами ШІ часто містять дуже чутливу особисту інформацію, що порушує питання приватності, пропорційності та допустимих меж збирання цифрових доказів.

Доктор Кім Мьонг-джу, керівник Інституту безпеки ШІ, застеріг від надмірно широкого використання записів ШІ у розслідуваннях.

«Якщо стається злочин, органи влади можуть спробувати переглянути всю історію спілкування особи з ШІ та стверджувати, що злочинний намір існував задовго до інциденту», — сказав він агентству Yonhap.

Він попередив, що безсистемне вилучення історії чатів із ШІ може спричинити майбутні спори щодо прав людини.

Доктор Кім також торкнувся дискусій щодо відповідальності штучного інтелекту, зокрема у випадках, якщо ШІ підбурював або сприяв вчиненню злочину.

«Найскладніше питання — це відповідальність», — зазначив він. «Для звичайних продуктів відповідальність регулюється законодавством про відповідальність виробника. Системи ШІ не вписуються чітко в ці рамки. Зрештою, це виклик, який суспільство має вирішити».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.