В Україні можуть узаконити компенсації за «зайве» тримання під вартою — зміни вже розглядають у парламенті

Комітет Верховної Ради з питань прав людини підтримав подальше опрацювання законопроєкту, який може розширити можливості громадян отримувати компенсацію за надмірне тримання під вартою у випадках, коли людину фактично утримували довше через неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення.

Компенсація за надмірне тримання під вартою

Комітет Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянув законопроєкт №15203 щодо права на відшкодування моральної шкоди за неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення та надмірне тримання під вартою.

За результатами розгляду комітет вирішив звернутися до Комітету Верховної Ради з питань правової політики з пропозицією врахувати свої зауваження під час опрацювання документа.

Документ передбачає внесення змін до статті 1176 Цивільного кодексу України та спрямований на розширення права осіб на відшкодування моральної шкоди у випадках неправильної кваліфікації кримінального правопорушення та надмірного тримання під вартою.

Що пропонує законопроєкт про відшкодування моральної шкоди

Як вказувала «Судово-юридична газета», законопроєкт має на меті привести національне законодавство у відповідність до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Автор документа нагадує, що відповідно до частини другої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України суди під час розгляду справ застосовують Конституцію України, закони та міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Крім того, стаття 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування практики ЄСПЛ як джерела права.

У пояснювальній записці також звертається увага на положення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на свободу та особисту недоторканність, а також право на відшкодування у разі незаконного арешту або тримання під вартою.

При цьому, як зазначає автор законопроєкту, відповідно до практики ЄСПЛ для призначення компенсації не обов’язково, щоб арешт або тримання під вартою були визнані незаконними на національному рівні.

Справа «Шульгін проти України» та практика ЄСПЛ

Окремо у документі згадується справа «Шульгін проти України», у якій Європейський суд з прав людини визнав порушення пункту 5 статті 5 Конвенції через відмову національних судів присудити компенсацію заявнику за незаконне позбавлення свободи протягом понад двох років. Підставою для звернення заявника стало рішення Верховного Суду, яким було частково скасовано вирок і зменшено строк покарання більш як на два роки, однак на той момент особа вже відбула раніше призначене покарання.

ЄСПЛ визнав підхід національних судів надмірно формальним та таким, що не відповідає вимогам Конвенції.

Яку позицію висловив Верховний Суд

Також у пояснювальній записці наведено правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 жовтня 2025 року у справі №216/5629/23. Суд дійшов висновку, що особа має право на компенсацію моральної шкоди у разі надмірного тримання під вартою, спричиненого неправильною кваліфікацією кримінального правопорушення, навіть якщо згодом обвинувачення було перекваліфіковано на менш тяжке.

Які зміни до Цивільного кодексу пропонують

Законопроєктом пропонується доповнити статтю 1176 Цивільного кодексу новою нормою, відповідно до якої право на відшкодування шкоди виникатиме з моменту фактичного перебування під вартою понад строк покарання, визначений остаточним судовим рішенням.

Зокрема, пропонується передбачити таку норму:

«Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі за надмірне тримання під вартою, що виникло внаслідок неправильної кваліфікації кримінального правопорушення органами досудового розслідування, прокуратури та суду, виникає з моменту фактичного перебування під вартою понад строк покарання, визначений відповідно до встановленої правової кваліфікації кримінального правопорушення в остаточному судовому рішенні».

У разі ухвалення закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.