Судові витрати в цивільному судочинстві: платити доведеться за все і наперед

11:50, 2 червня 2017
Газета: №19-26 (388-395)
У проекті нового ЦПК вводиться інститут обов'язкової професійної правничої допомоги і авансове відшкодування всіх судових витрат.
Судові витрати в цивільному судочинстві: платити доведеться за все і наперед

Давні розмови про те, що захист прав і інтересів сторін в судовому процесі мають здійснювати виключно адвокати, нарешті можуть втілитися у реальність. У проекті нового Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) словосполучення «правова допомога» остаточно замінено на «професійна правнича допомога».

Як вважає доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Олена Захарова, проект нового Кодексу виводить адвоката на новий рівень самостійного суб'єкта процесуальних відносин. Законодавець, певно, розраховує, що у такому статусі адвокат більш якісно впливатиме на розвиток судового процесу.

Крім цього, на думку фахівця, давно вже слід було чітко визначитися з видами і розмірами судових витрат компенсаційного характеру на надання такої професійної правової допомоги. Законодавець зробив таку спробу. У розділі, присвяченому судовим витратам, сухі рядки нині діючого Кодексу (ст. 84 ЦПК в редакції 2004 року) розширені у детальний опис видів допомоги, що надається адвокатом та його помічниками, принципів визначення розміру їхніх витрат, а також повноважень суду в цьому питанні (ст. 138 проекту ЦПК).

«Взагалі суспільству дають зрозуміти, що судитися — справа недешева. Якщо учасники спору в досудовому порядку або порядку спрощених проваджень досягнуть врегулювання своїх спірних питань, то вони заощадять, як мінімум, 50% тих сум, які необхідно буде витратити при розгляді справи на судових засіданнях», — відзначає Олена Захарова.

Ще одна новела проекту ЦПК щодо судових витрат стосується судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді, що стає важливим джерелом формування бюджету судової влади.

З цією метою у ст. 136 проекту Кодексу введено новий принцип фінансових взаємовідносин сторін процесу та судової інстанції — забезпечення і попередня оплата судових витрат. У разі схвалення цих змін парламентом, сторони процесу будуть зобов'язані внести на депозитний рахунок суду заздалегідь визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи на судовому засіданні, а також із задоволенням клопотань про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням і т. д.

Якщо заявник не вніс визначену судовою ухвалою суму до встановленого часу, то суд має право відмовити у «непроплачених» клопотаннях, а то й закрити провадження.

Наступний «жорсткий» фінансовий момент стосується заходів забезпечення судових витрат. Так, суд, враховуючи конкретні обставини справи, має право за клопотанням відповідача зобов'язати заявника внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну юридичну допомогу та інших витрат, що їх має понести відповідач у зв'язку з розглядом справи в судовому провадженні.

Ці норми вже викликали жваві дискусії у правовому співтоваристві. Деякі адвокати та правознавці, наприклад, вважають, що домінування фінансових питань у стосунках суду зі сторонами процесу призведе до ускладнення доступу до правосуддя простим громадянам — при тому, що більшість людей в Україні мають мінімальні доходи. Вирішення спірних питань шляхом домовленостей також спрацьовує не завжди.

«Як бачимо з практики, домовитися можуть рівний з рівним. А якщо заявник економічно сильніше відповідача, то йому не цікаво домовлятися», — впевнений адвокат, викладач Київського університету права НАН України, голова правління Центру сімейно-правових досліджень Олег Простибоженко.

У свою чергу розробники нового процесуального законодавства вважають, що все не так трагічно.

За словами головного консультанта Відділу представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента України Андрія Лазебного, який брав участь в розробці проекту ЦПК, введення норми авансування судових витрат (в першу чергу заявником) мало на меті припинити порочну практику подачі позовів, що мають ознаки свідомо необґрунтованих.

«Сьогодні легко можна подати «технічний» позов, щоб заплутати конкретну судову справу або затягнути розгляд іншої. У таких випадках потім дуже важко стягнути з заявника судові витрати», — зазначає Андрій Лазебний.

Відносно доступу до правосуддя він повідомив, що в пакеті з проектами процесуальних кодексів у Верховну Раду відправлені пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про судовий збір». Зокрема, пропонується, щоб суд враховував майновий стан сторін процесу, маючи право приймати рішення про зменшення або звільнення їх від сплати судових витрат. Критерієм для такого рішення може служити те, що розмір судових витрат має не перевищувати 5% річного доходу громадянина. Важко сказати, як це положення здійснюватиметься на практиці.

«Якщо сторона звільняється від сплати судових витрат, то ці витрати компенсує держава. Це ніколи не працювало», — скептично заявляє Олена Захарова.

Як бачимо, єдина надія у малозабезпечених громадян, що не мають коштів на адвоката та інші судові витрати, залишається тільки на безоплатну правову допомогу, яку, за ствердженням законодавця, ніхто не відміняв і навіть нібито планують розвивати, інакше право на вільний доступ до правосуддя залишиться нічим не підкріпленою декларацією.

суд суддя гроші ЦПК судовий збір

Автор:
Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
До чого готуватися суддям-п'ятирічкам при призначенні безстроково
Фото
Новости онлайн