Місія нездійсненна: Україна vs ЄСПЛ

10:55, 20 липня 2017
Чому Комітет Міністрів Ради Європи стурбований станом виконання судових рішень в Україні.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Уже не перший рік Україна утримує лідерські позиції за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Чому громадяни вважають за краще шукати справедливість за межами країни, і чи може ЄСПЛ гарантувати сатисфакцію, постаралася розібратися «Судово-юридична газета».

Незавидне лідерство

Згідно з останніми даними, оприлюдненими Урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ, Україна посідає друге місце за кількістю справ, які перебувають на розгляді суду. Із загального числа проваджень на частку України припадає 20,1%. З невеликим відривом лідирує Туреччина — 26,4%. На третьому місці Угорщина — 10,7%. Далі йдуть Румунія — 10,2%, Росія — 8,3%, Італія — 5,4%, Азербайджан, Грузія і Польща — по 2,1%, Вірменія — 1,9%. Решта 10,6% припадають на інші держави.

В переважній більшості в ЄСПЛ громадяни України намагаються домогтися виконання рішень національних судів, винесених, як правило, в так званих «соціальних спорах» (група справ «Жовнер», 2004 рік, і «Юрій Миколайович Іванов», 2010 рік). Під цю категорію підпадають ветерани, пенсіонери, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, діти війни та інші соціально незахищені верстви населення. Всього загальна заборгованість за рішеннями українських судів, відповідальність за які несе Україна, становить близько 31 млрд грн.

Однак і підтримка з континенту не гарантує справедливої сатисфакції. Відшкодування за рішеннями ЄСПЛ пробуксовує так само, як і виконання рішень національних судів. На сьогодні заборгованість по таким вердиктів становить 179 млн грн.

Ситуація стала настільки критичною, що на неї звернули увагу в Комітеті міністрів Ради Європи. Там Україні запропонували розробити і впровадити триступеневу стратегію погашення заборгованості. На думку європейців, стратегія повинна включати в себе:

  • розрахунок суми заборгованості по невиконаним рішенням;
  • впровадження схеми виплат з певними умовами або ж розробка альтернативних пропозицій для забезпечення невиконаних рішень;
  • внесення необхідних змін до Державного бюджету.

Також в Комітеті наполягають на розробці процедури для гарантування обліку бюджетних обмежень при прийнятті законів. Нагадаємо, що багато «соціальних» законів, що були прийняті раніше і гарантують соціальні виплати, не мали відповідного бюджетного забезпечення. Це призвело до того, що виконання норм було неможливо досягти інакше, як через звернення до національного суду.

У кого гроші?

На даний момент впровадження триступеневої стратегії проходить досить умовно. Поки що виконаний тільки перший пункт, а саме розрахована сума заборгованості по невиконаним рішенням. Впровадження схеми виплат і внесення змін до бюджету теж, начебто, відбуваються, але...

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконанням рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, займається Державна казначейська служба України (Казначейство). На сьогодні на виконанні в Казначействі за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, гарантовані державою» знаходяться 191 тис. виконавчих документів на суму понад 3,5 млрд грн.

Разом з тим Законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на поточний рік за програмою КПКВК 3504040 передбачені тільки 500 млн грн. З одного боку позитивні зрушення видно, оскільки на 2015-2016 рр. передбачалося до 144 757 500 грн, тобто на 2017 рік сума була збільшена майже в 3,5 рази. З іншого боку — 500 млн грн становлять всього лише трохи більше 14% від суми заборгованості, а це значить, що гроші знову отримають не всі.

У Казначействі скаржаться на те, що до них щодня надходять численні звернення громадян з вимогою здійснення «судових» виплат. Деякі заяви носять агресивний характер і елементи залякування співробітників. При цьому скаржники ніяк не хочуть зрозуміти, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів Держбюджету в порядку надходження судових рішень в рамках бюджетних призначень на відповідний рік. При цьому Казначейство за своєю суттю є обслуговуючим банком, функції якого зводяться до виконання технічних завдань.

А ось суб'єктом, безпосередньо відповідальним за формування і реалізацію державної та бюджетної політики, наділеним повноваженнями складати проект закону про Державний бюджет, є Міністерство фінансів України. І питання про те, чому на погашення заборгованості закладається тільки 14% від суми, слід адресувати саме цьому відомству.

За чий рахунок?

Крім невиконання рішень національних судів, до основних проблем, що призводить до констатації ЄСПЛ порушень Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можна віднести:

  • надмірну тривалість провадження в цивільних (група справ «Світлана Науменко», 2005 рік) і кримінальних (група справ «Меріт», 2004 рік) справах;
  • несправедливість кримінального провадження (група справ «Яременко», 2008 рік);
  • незаконність утримання під вартою (група справ «Харченко», 2011 рік);
  • неналежні матеріальні умови утримання під вартою і неналежну медичну допомогу (напр. Групи справ «Невмержицький», 2005 рік, «Мельник», 2006 рік, «Логвиненко», 2011 рік);
  • неефективність розслідування злочинів (група справ «Хайло», 2009 рік);
  • відсутність чіткого законодавства, що закріплює правила організації мирних зібрань (група справ «Вєренцов», 2013 рік) та ін.

Ще однією категорією, нині актуальною для України, є категорія справ, пов'язаних з організацією судової влади, а саме недосконалі процедури дисциплінарної відповідальності суддів (група справ «Олександр Волков», 2013 рік).

Нагадаємо, що не так давно ЄСПЛ виніс рішення в справі «Куликов та інші проти України». До суду звернулися 18 українських суддів, щодо яких були внесені подання про звільнення в 2004-2012 рр. Ці подання оскаржені в судовому порядку і підтримані національними судами.

Розглядаючи звернення власників мантій, ЄСПЛ встановив порушення Україною ст. 6 і ст. 8 Конвенції. В якості компенсації за порушення права на справедливий суд держава повинна виплатити 14 служителям Феміди 89 600 євро. Справи кількох суддів будуть переглянуті національними судами і, можливо, буде прийнято рішення про відновлення їх на посаді.

Особливої проблеми в цьому експерти не бачать. Спілкуючись з редакцією, вони говорять про те, що суддівських посад більш ніж достатньо, а ось грошова компенсація — це дійсно неприємно. Тим більше, що подібних рішень ЄСПЛ в майбутньому може стати набагато більше.

Виплачувати компенсацію, як кажуть фахівці, доведеться з Державного бюджету, тобто з кишень платників податків. Причому, якщо ця компенсація виплачена не буде, то може слідувати нове звернення до ЄСПЛ і нова сатисфакція. Таким чином виходить замкнуте коло.

Виходом можуть стати зміни до Державного бюджету, завдяки яким на виконання програми КПКВК 3504040 будуть перенаправлені кошти, зекономлені в минулому році, а також введення процедури відповідальності чиновників, дії/бездіяльність яких стала підставою для звернення до ЄСПЛ.

На даний момент такий механізм передбачений чинним законодавством, проте реально він не працює.

«Суми стягуються ЄСПЛ як справедлива сатисфакція. Це моральний збиток особи, права якої були порушені. Є законодавчі норми, відповідно до яких ця шкода має бути відшкодована винними особами. Обов'язки з виявлення таких осіб покладено на Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ. Це передбачено законом про виконання рішень ЄСПЛ та застосування практики ЄСПЛ.

Уповноважений, при наявності рішення ЄСПЛ, разом з Міністерством фінансів та Державною казначейською службою зобов'язані провести перевірку по кожній справі на предмет наявності складу злочину в діях посадових осіб і, в разі відсутності такого, в цивільному порядку стягнути збитки, завдані державі. Однак цим займатися ніхто не збирається.

Державі завдається шкода в особливо великому розмірі, є конкретні посадові особи, дії яких до цього призвели, але ніяка відповідальність не настала», — зазначив Руслан Роженко, директор Департаменту по роботі з ЄСПЛ Міжнародної дипломатичної місії народної дипломатії «Європейська Україна».

 

Автор:
Обшуки та незаконне вилучення майна: як зупинити тиск на бізнес, прямий ефір на Право ТВ
Обшуки та незаконне вилучення майна: як зупинити тиск на бізнес, прямий ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Рафальська
    Інна Рафальська
    керівник АО «Київська муніципальна колегія адвокатів»
  • Степан Домусчі
    Степан Домусчі
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду
  • Сергій Дудін
    Сергій Дудін
    суддя Київського окружного адміністративного суду