25 серпня Рада повідомила, що розпорядженням спікера Руслана Стефанчука створено Дослідницьку службу Верховної Ради України.
Як писала «Судово-юридична газета», 1 липня Верховна Рада ухвалила в цілому як закон законопроект щодо нових правил встановлення фактів народження та смерті під час воєнного стану (законопроект 7310). До другого читання у законопроекті з’явилися нові норми, які визначають, що тепер науково-дослідницьке та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп), а також професійне навчання (підвищення кваліфікації) народних депутатів, працівників Апарату Верховної Ради та помічників-консультантів народних депутатів здійснюватиме Дослідницька служба Верховної Ради.
Таким чином змінили функціональне призначення Інституту законодавства Верховної Ради України і перейменували його на Дослідницьку службу Верховної Ради України.
А нещодавно, 19 серпня, Постановою Кабінету Міністрів України № 925 внесено зміни до Додатку, який встановлює розмір посадових окладів працівників Інституту законодавства Верховної Ради (а тепер - Дослідницької служби).
Так, визначено, що посадові оклади, передбачені цим додатком, підвищуються на 25 відсотків з 1 січня 2023 року.
Як зазначили у парламенті, дослідницька служба створена з метою реалізації заходів щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, передбачених Рекомендаціями Місії Європейського Парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності, затвердженими Постановою ВР від 17 березня 2016 року №1035-VIII.
Розпорядженням Голови Верховної Ради України №438 від 11 серпня 2022 року перейменовано юридичну особу "Інститут законодавства Верховної Ради України" на "Дослідницька служба Верховної Ради України" та змінено її функціональне призначення, згідно з основними завданнями, що визначені у Положенні про Дослідницьку службу Верховної Ради України.
«Які продукти буде готувати Дослідницька служба?
1) концепція розвитку галузевого законодавства;
2) путівник по законодавству;
3) парламентське дослідження;
4) аналітична записка з питань порівняльного правознавства;
5) оглядове досьє;
6) інформаційна довідка;
7) пропозиції до проекту законодавчого акта;
8) пропозиції до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України;
9) аналітична записка за результатами моніторингу реалізації Плану законопроектної роботи Верховної Ради України;
10) аналітична доповідь.
Хто може звертатись до Дослідницької служби?
1) Голова Верховної Ради України;
2) Перший заступник Голови Верховної Ради України;
3) заступник Голови Верховної Ради України;
4) голова комітету (тимчасової спеціальної комісії, тимчасової слідчої комісії) Верховної Ради України;
5) голова депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України;
6) народний депутат України;
7) Керівник Апарату Верховної Ради України;
8) заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, до функціональних обов’язків якого належить координація діяльності Дослідницької служби;
9) посадова особа Апарату Верховної Ради України - кореспондент Європейського центру парламентських досліджень і документації.
Предметом звернення є: сформульований предмет звернення, сфера та мета дослідження; у разі проведення порівняльно-правового аналізу - уточнення, законодавство яких держав є пріоритетним при проведенні дослідження», - зазначили у Верховній Раді.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.