ВС: те, що дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігаються, не є порушенням прав сторін

Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду роз’яснила одну з найзаплутаніших новел процесу – визначення дати ухвалення судового рішення.

Відповідна постанова Верховного Суду винесена 5 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Обставини справи

Апеляційний суд повідомив сторони про розгляд справи 25 листопада 2020 року, але вони не з’явилися в судове засідання. За результатами розгляду справи суд прийняв постанову від 3 грудня 2020 року, вказавши, що в цей день складено повний текст судового рішення.

Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що заявницю та її представників не повідомлено про час та місце судового засідання, призначеного саме на 3 грудня 2020 року.

Справу розглядала Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка з метою забезпечення єдності судової практики зробила такі правові висновки.

Відповідно до п. 6 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині вказується дата складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Справа розглядається апеляційним судом за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст. 369 цього Кодексу (частини 1, 3 ст. 368 ЦПК України).

Згідно зі ст. 383 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими ст. 268 цього Кодексу.

Тлумачення вказаних норм права, зокрема, свідчить, що слід розмежовувати порядок проголошення судового рішення (скороченого або повного) у разі явки учасників справи у судове засідання та складання повного судового рішення за відсутності учасників справи.

Позиція Верховного Суду

ОП КЦС ВС зробила такі висновки щодо застосування норми права.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада, як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

У справі, що переглядається, сторони про призначене на 25 листопада 2020 року засідання були повідомлені належним чином в установленому законом порядку, проте в засідання не з’явилися. А тому викликати їх на 3 грудня 2020 року не було потреби – це дата складення повного судового рішення.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.