Якщо учасник надав суду e-mail, зазначивши його у позові, то слід припустити, що учасник бажає, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом, - ВС

Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Таку позицію висловив Верховний Суд у справі 759/14068/19, постанова від 30 листопада 2022 року.

Серед іншого, касаційна скарга була мотивована також порушенням апеляційним судом норм процесуального права, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу та ухвалив судове рішення без участі заявника до ВС, не повідомивши про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів відхилила вказані доводи касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 ЦПК.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж  за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Отже, для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації.

У тексті оскаржуваної постанови апеляційного суду вказано, що позивач та/або його представник у судове засідання 25 серпня 2022 року не з`явилися, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частин першої-другої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з протоколом судового засідання 11 серпня 2022 року розгляд справи було відкладено на 25 серпня 2022 року на 12 год. 50 хв.

Представник відповідача ознайомлений про день та час розгляду справи 25 серпня 2022 року під розписку.

У матеріалах справи наявна судова повістка-повідомлення від 11 серпня 2022 року за підписом секретаря судового засідання, якою апеляційний суд повідомляє позивача, що розгляд справи відкладено на 25 серпня 2022 року на 12 год. 50 хв.

Указана судова повістка-повідомлення, згідно з відомостями, які у ній зазначено, направлена позивачу на поштову та електронну адреси.

При цьому у касаційній скарзі заявник указує про те, що отримував на електронну адресу вхідне повідомлення від апеляційного суду, яке стосувалося судового засідання, призначеного на 11 серпня 2022 року.

Судова повістка-повідомлення від 30 червня 2022 року за підписом секретаря судового засідання, якою апеляційний суд повідомляв позивача, що розгляд справи відкладено на 11 серпня 2022 року на 12 год. 30 хв., згідно з відомостями, які у ній зазначено, направлена позивачу на поштову та електронну адреси.

Тобто з доводів касаційної скарги вбачається, що вказану судову повістку позивач отримав на електронну пошту, з якої останній направляв процесуальні заяви на адресу суду, у тому числі 29 червня 2022 року про відкладення розгляду справи на 30 червня 2022 року й ці заяви скріплені за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Вищевказана судова повістка-повідомлення від 11 серпня 2022 року, якою апеляційний суд повідомляв позивача, що розгляд справи відкладено на 25 серпня 2022 року на 12 год. 50 хв., направлена позивачу на ті самі поштову та електронну адреси, які вказані у судовій повістці-повідомленні від 30 червня 2022 року, які позивач отримував і з якої за допомогою вказаної електронної пошти заявою, скріпленою за допомогою кваліфікованого електронного підпису, надсилав суду інформацію.

З урахуванням наведеного та наведених обставин даної справи, апеляційний суд виконав обов`язок щодо повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Указане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).

Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.  

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Отже, доводи касаційної скарги у цій частині відхиляються Верховним Судом, так як зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права, спростовуються матеріалами справи й не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

При цьому судове рішення не може бути скасованим з формальних підстав (частина друга статті 410 ЦПК України).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.