Не зміг назвати дати народження: суд відмовив військовослужбовцю в усиновленні дітей дружини

Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким військовослужбовцю відмовили в усиновленні трьох дітей його дружини від попереднього шлюбу.

Суд наголосив, що під час вирішення питання про усиновлення необхідно оцінювати не лише формальну відповідність кандидата вимогам закону, а й усі обставини, які можуть свідчити про те, чи забезпечить усиновлення найкращі інтереси дитини. У цій справі суди врахували, зокрема, неодноразове притягнення заявника до адміністративної відповідальності за перебування на військовій службі у стані алкогольного сп'яніння, його пояснення під час судового розгляду, житлові умови сім'ї, а також дійшли висновку про неповноту перевірки, проведеної органом опіки та піклування.

Обставини справи

У липні 2025 року чоловік звернувся до суду із заявою про усиновлення трьох дітей своєї дружини, з якою перебував у зареєстрованому шлюбі з жовтня 2024 року.

Заявник зазначав, що проживає разом із сім'єю, утримує дітей, забезпечує їхні потреби, має постійний дохід, житло та бажає офіційно стати їхнім батьком. Мати дітей надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення. Орган опіки та піклування також підготував висновок, у якому визнав усиновлення доцільним і таким, що відповідає найкращим інтересам дітей.

Попри це Ярмолинецький районний суд відмовив у задоволенні заяви.

Не погодившись із таким рішенням, заявник подав апеляційну скаргу. Він наголошував, що вже тривалий час виховує дітей, піклується про них, а подружжя очікує народження спільної дитини. Крім того, він звертав увагу, що ні дружина, ні діти не заперечували проти усиновлення.

Що встановив апеляційний суд

Переглянувши матеріали справи, Хмельницький апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Суд зазначив, що заявник дійсно не належить до категорій осіб, яким стаття 212 Сімейного кодексу України прямо забороняє бути усиновлювачами. Однак це саме по собі не означає, що усиновлення має бути дозволене.

Колегія суддів звернула увагу, що суд під час розгляду справи повинен оцінити всі обставини, які мають істотне значення для забезпечення найкращих інтересів дітей, як цього вимагають Сімейний кодекс України, Конвенція про права дитини та Європейська конвенція про усиновлення дітей.

Однією з таких обставин 686/20668/25 суд визнав те, що заявник тричі притягувався до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП за перебування на території військової частини та виконання обов'язків військової служби у стані алкогольного сп'яніння або відмову від проходження огляду в умовах особливого періоду. За два правопорушення йому було призначено штрафи по 17 тис. грн, ще за одне — адміністративний арешт з утриманням на гауптвахті строком 10 діб.

Крім того, суд врахував поведінку заявника під час судового розгляду. Зокрема, він не зміг назвати рік народження однієї дитини, а щодо двох інших — не назвав ні дату, ні місяць, ні рік народження. Водночас одна з дітей під час опитування не змогла назвати ім'я людини, яка прагнула її усиновити, і не висловила своєї думки щодо усиновлення.

Окремо апеляційний суд звернув увагу на житлові умови сім'ї. Суд зазначив, що єдине житло, яке перебувало у власності заявника, — кімната площею 17 кв. м у гуртожитку — не може вважатися достатнім для проживання багатодітної сім'ї. Інших доказів наявності житла у власності заявник не надав, а під час апеляційного розгляду пояснив, що сім'я фактично проживає в орендованому помешканні.

Чому суд не погодився з висновком органу опіки

Апеляційний суд також критично оцінив висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення.

Колегія суддів зазначила, що орган опіки не зібрав повної характеристики заявника, не врахував його неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, належним чином не перевірив характер взаємин між заявником і дітьми, а також не з'ясував справжні мотиви усиновлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позитивний висновок органу опіки сам по собі не підтверджує відповідність усиновлення найкращим інтересам дітей.

Висновок суду

Хмельницький апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду — без змін.

Суд наголосив, що при вирішенні питання про усиновлення визначальним є не лише виконання формальних вимог закону чи наявність згоди матері та позитивного висновку органу опіки, а комплексна оцінка всіх обставин справи з точки зору забезпечення найкращих інтересів дитини.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.