Новий порядок доступу до державної таємниці та нові грифи засекречування інформації: Федір Веніславський вніс законопроект

Народний депутат, у минулому представник Президента в КСУ Федір Веніславський 27 січня 2023 року зареєстрував законопроект 8394 під цікавою назвою «Про безпеку класифікованої інформації».

Зокрема він пропонує встановити такі ступені класифікації значущої для безпеки держави інформації: ОСОБЛИВОЇ ВАЖЛИВОСТІ, ЦІЛКОМ ТАЄМНО, ТАЄМНО.

Як зазначає автор, проект покликаний забезпечити:

• об’єднання державної таємниці та службової інформації в єдину категорію інформації з обмеженим доступом – секретну інформацію (термін еквівалентний «класіфайд інформейшн» (дослівно – прим. ред.) та перехід на чотирьохступеневу систему обмеження доступу до вказаної інформації;
• визначення на державному рівні Національного органу безпеки з покладенням всіх його функцій на Службу безпеки України;
• удосконалення процедур віднесення відомостей до секретної інформації, засекречування та розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації;
• збільшення терміну проведення перевірки осіб у зв'язку з допуском їх до державної таємниці, диференціювання обсягу перевірки в залежності від ступеня секретної інформації, розширення переліку підстав, за яких допуск до державної таємниці не надається з урахуванням, у тому числі, вимог фінансового, антикорупційного законодавства та інших чинників, що роблять особу вразливою до тиску з боку іноземних спецслужб, терористичних та злочинних угрупувань тощо;
• впровадження нових підходів щодо фізичної безпеки інформації з обмеженим доступом шляхом поділу зон, де циркулює така інформація, залежно від умов зберігання матеріальних носіїв секретної інформації;
• оптимізація функціонування дозвільної системи;
• чітке визначення повноважень Служби безпеки України, як Національного органу безпеки, у ході проведення заходів з нагляду та інспектування дотримання вимог законодавства про безпеку секретної інформації.

Відповідно до законопроекту Президент України, забезпечуючи національну безпеку України:

• видає укази та розпорядження з питань забезпечення безпеки класифікованої інформації;
• приймає у виняткових випадках на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України рішення про передачу державної таємниці іноземним державам або міжнародним організаціям, а також про надання доступу до державної таємниці іноземцям та особам без громадянства;
• в межах своїх повноважень може обмежувати доступ до інформації та знімати такі обмеження.

Органи судової влади:

• розглядають справи у сфері безпеки класифікованої інформації;
• забезпечують судовий захист прав, свобод та законних інтересів громадян України, іноземців та осіб без громадянств, а також суб’єктів безпекової діяльності;
• забезпечують в межах своїх повноважень безпеку класифікованої інформації у ході розгляду справ у сфері безпеки класифікованої інформації.

РНБО:

• розглядає на своїх засіданнях питання, які належать до сфери безпеки класифікованої інформації, та вносить Президентові України відповідні пропозиції;
• координує діяльність      органів           виконавчої    влади у          сфері   безпеки класифікованої інформації;
• подає Президентові України пропозиції щодо передачі державної таємниці іноземним державам та міжнародним організаціям, а також надання доступу до державної таємниці іноземцям чи особам без громадянства.

Організація та координація функціонування державної системи безпеки класифікованої інформації здійснюється національним органом безпеки, повноваження якого виконує Служба безпеки України.

СБУ:

• вносить Президенту України, Раді національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у сфері забезпечення безпеки класифікованої інформації, приймає у випадках, визначених цим Законом, нормативно-правові акти, погоджує проекти актів законодавства про безпеку класифікованої інформації;
• організовує та здійснює заходи із забезпечення безпеки доступу до класифікованої інформації;
• організовує та здійснює заходи із забезпечення безпеки провадження діяльності, пов’язаної із класифікованою інформацією;
• визначає критерії та рівні безпекових ризиків, порядок їх оцінки;
• здійснює спеціальну експертизу щодо наявності підстав, умов та обставин для провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею;
• здійснює взаємодію з суб’єктами безпекової діяльності з питань забезпечення безпеки класифікованої інформації;
• бере участь у підготовці міжнародних договорів з питань безпеки (взаємної охорони) класифікованої інформації;
• надає суб’єктам безпекової діяльності консультативну підтримку з питань дотримання вимог правил безпеки класифікованої інформації;
• бере участь у межах своїх повноважень у нормуванні будівельних норм, нормативів, правил щодо умов, необхідних для провадження діяльності, пов’язаної з класифікованою інформацією;
• організовує професійне навчання з підвищення кваліфікації працівників суб’єктів безпекової діяльності, яким надано доступ до державної таємниці;
• здійснює державний контроль за забезпеченням безпеки класифікованої інформації та дотримання вимог правил безпеки класифікованої інформації суб’єктами безпекової діяльності;
• надає суб’єктам безпекової діяльності обов’язкові для виконання у визначені строки письмові приписи щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення державного контролю;
• створює інформаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи (бази даних) для виконання заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування державної системи безпеки класифікованої інформації, користується в установленому порядку на безоплатній основі інформаційно-телекомунікаційними системами (базами даних) інших державних органів в межах, необхідних для виконання покладених завдань;
• здійснює інші повноваження, визначені Законом України «Про Службу безпеки України», а також законодавством у сфері безпеки класифікованої інформації.

Фінансування діяльності, пов’язаної з безпекою класифікованої інформації, суб’єктами безпекової діяльності державної та комунальної форм власності здійснюється за рахунок державного бюджету та місцевих бюджетів.

Кошти на зазначені витрати передбачаються у відповідних бюджетах окремим рядком.

Витрати на здійснення заходів щодо безпеки класифікованої інформації на суб’єктах безпекової діяльності інших форм власності визначаються на підставі договорів із замовниками робіт, пов’язаних із класифікованою інформацією.

Віднесення відомостей до державної таємниці

До державної таємниці з урахуванням вимог частин першої та другої статті 9 цього Закону відносяться відомості у таких сферах:

• оборони і військового будівництва;
• воєнної та державної безпеки;
• оборонно-промислового комплексу;
• національної безпеки та забезпечення національних інтересів України;
• зовнішніх відносин;
• протидії злочинності, підтримання громадської безпеки і правопорядку;
• захисту та охорони державного кордону України;
• цивільного захисту;
• кібербезпеки;
• кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури, державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо безпеки та захисту якої встановлена законом, криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку.

Інформація з обмеженим доступом із відповідними ступенями класифікації, одержана від іноземних держав або міжнародних організацій, на підставі міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, або створена у процесі співробітництва з ними, позначається відповідним еквівалентом грифу обмеження та її безпека забезпечується в установленому цим Законом порядку.

Ступені класифікації

Відомостям залежно від їх важливості для забезпечення національної безпеки України, з урахуванням можливих загроз національній безпеці України встановлюються такі ступені класифікації: "ОСОБЛИВОЇ ВАЖЛИВОСТІ", "ЦІЛКОМ ТАЄМНО", "ТАЄМНО".

Cтупінь класифікації "ОСОБЛИВОЇ ВАЖЛИВОСТІ" встановлюється відомостям, що становлять державну таємницю, витік яких може створити загрозу суверенітету, незалежності, територіальній цілісності України, поваленню її конституційного ладу або спричинити надзвичайно тяжкі наслідки для життєво важливих інтересів держави чи створити реальну загрозу для життя людей.

Cтупінь класифікації "ЦІЛКОМ ТАЄМНО" встановлюється відомостям, що становлять державну таємницю, витік яких може створити загрозу національній безпеці України та її зовнішньому та внутрішньому становищу, спричинити інші тяжкі наслідки для важливих інтересів держави чи створити небезпеку для життя та здоров’я людей.

Cтупінь класифікації "ТАЄМНО" встановлюється відомостям, що становлять державну таємницю, витік яких може завдати шкоди окремим інтересам держави або призвести до ускладнення стосунків України з іншими державами або міжнародними організаціями, або завдати шкоди іміджу України на міжнародній арені.

Формування Класифікатора державної таємниці

Віднесеними до державної таємниці вважаються відомості, які включено до Класифікатора державної таємниці.

Рішення про віднесення відомостей до державної таємниці, зміну ступеня класифікації, скасування раніше прийнятого рішення про віднесення відомостей до державної таємниці за посадою приймають Голова Верховної Ради України, Президент України, Прем’єр-міністр України, керівники центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у відповідних сферах, Голова Національного банку України, Керівник Офісу Президента України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, керівники розвідувальних органів, Генеральний прокурор, Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Начальник Управління державної охорони, Директор Національного антикорупційного бюро України, Директор Державного бюро розслідувань, президент Національної академії наук України.

Віднесення відомостей до державної таємниці цими посадовими особами здійснюється, за їх власною ініціативою або за зверненням державного експерта з питань безпеки інформації, національного органу безпеки, а також керівників суб’єктів безпекової діяльності чи громадян. У разі якщо питання віднесення відомостей до державної таємниці належать до сфери діяльності кількох посадових осіб, рішення про таке віднесення приймається колегіально.

Державні експерти з питань безпеки інформації

Встановлення наявності або відсутності державної таємниці у конкретному матеріальному носієві інформації, а також відповідності присвоєного йому грифа обмеження ступеню класифікації, у тому числі в процесі досудового розслідування та судового розгляду, здійснюється відповідно до висновку державного експерта з питань безпеки інформації, який виноситься на підставі дослідження об'єктів, явищ і процесів у сферах воєнної безпеки, економічної безпеки, міжнародних відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, безпеки функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

Державний експерт з питань безпеки інформації:

• визначає наявність чи відсутність підстав застосування правового режиму обмеження доступу до відомостей, що містяться у матеріальному носії інформації;
• виносить висновки щодо відсутності чи наявності у матеріальних носіях інформації відомостей, що становлять державну таємницю, їх ступеня класифікації, а також завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення державної таємниці чи втрати її матеріальних носіїв;
• під час виконання своїх функцій у сфері діяльності замовника, разом з підрядником, встановлює ступені класифікації науково-дослідних, дослідно- конструкторських і проектних робіт та інших секретних товарів, робіт і послуг, щодо яких здійснюється закупівля та які виконуються в інтересах забезпечення національної безпеки та оборони держави.

Для підготовки проекту висновку державного експерта з питань безпеки інформації може залучатися експертна комісія.

Виконання функцій державного експерта з питань безпеки інформації покладається на працівників, які мають відповідний досвід роботи та наукові, технічні або інші спеціальні знання у сфері функціонування суб’єкта безпекової діяльності.

Перелік посад, перебування на яких передбачає виконання функцій державного експерта з питань безпеки інформації, визначається посадовими особами, визначеними у частині другій статті 12 цього Закону за погодженням з національним органом безпеки.

Якщо питання, з яких є потреба в отриманні висновку державного експерта з питань безпеки інформації, належать до компетенції кількох державних експертів, такий висновок ухвалюється колегіально простою більшістю голосів, з правом державного експерта з питань безпеки інформації викласти окрему думку.

Обмеження та зняття обмеження доступу до інформації

Обмеження доступу до інформації здійснюється посадовою особою відповідно до цього Закону на підставі Класифікатора державної таємниці шляхом присвоєння відповідного грифу обмеження документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації та лише в частині відомостей, що становлять державну таємницю.

У разі коли гриф обмеження неможливо нанести безпосередньо на матеріальний носій інформації, він повинен бути зазначений у супровідній документації до нього.

Гриф обмеження кожного матеріального носія інформації, що містить державну таємницю, повинен відповідати ступеню класифікації інформації, яка у ньому міститься, згідно із Класифікатором державної таємниці, – "ОСОБЛИВОЇ ВАЖЛИВОСТІ", "ЦІЛКОМ ТАЄМНО" або "ТАЄМНО".

Строк обмеження доступу до інформації встановлюється з урахуванням актуальності відомостей та не може перевищувати 15 років.

Інформація про осіб, які співпрацюють, раніше співпрацювали, передбачається або яких передбачалося залучити до співробітництва на конфіденційній основі із слідчими, органами досудового розслідування, з правоохоронними органами, органами, що здійснюють оперативно-розшукову, розвідувальну, контррозвідувальну діяльність, виконання завдань руху опору, а також їх негласних штатних співробітників обмежується у доступі безстроково. Зняття обмеження доступу до такої інформація може бути реалізовано державним експертом з питань безпеки інформації за компетенцією лише у разі, якщо минуло 20 років з дня смерті особи, зазначеної у цій частині, але не раніше ніж через 75 років з моменту встановлення обмеження доступу до інформації.

Після спливу встановленого строку обмеження доступу до інформації, за результатами перегляду, встановлюватися новий строк обмеження доступу до інформації або інформація вважається відкритою, якщо законодавством не встановлено інші обмеження.

Перегляд грифів обмеження матеріальних носіїв інформації здійснюється у разі:

• необхідності зміни строку обмеження доступу до інформації;
• втрати актуальності інформації;
• внесення змін до Класифікатора державної таємниці, що впливають на обмеження доступу до інформації;
• винесення висновку державного експерта з питань безпеки інформації.

Перегляд грифів обмеження матеріальних носіїв інформації та зняття обмеження доступу до інформації здійснюється експертною комісією суб’єкта безпекової діяльності відповідно до компетенції.

Якщо питання щодо перегляду грифу обмеження матеріальних носіїв інформації або зняття обмеження доступу до інформації не належить до компетенції суб’єкта безпекової діяльності, обґрунтовані пропозиції щодо виконання таких заходів надсилаються суб’єктам безпекової діяльності, до компетенції яких належить питання про прийняття відповідного рішення або відповідному державному експерту з питань безпеки інформації.

Віднесення відомостей до службової безпекової інформації

До службової безпекової інформації відповідно до частин першої та другої статті 9 цього Закону можуть належати відомості, зібрані в процесі оперативно- розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, у сферах національної безпеки, оборони країни, які не віднесено до державної таємниці.

Матеріальним носіям інформації, які містять відомості, що становлять службову безпекову інформацію, присвоюється гриф обмеження "ОБМЕЖЕНЕ КОРИСТУВАННЯ".

Переліки відомостей, що становлять службову безпекову інформацію, складаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, які затверджуються їх керівниками та надсилаються національному органу безпеки. Інформація вважається службовою безпековою інформацією з часу затвердження Переліку відомостей, що становлять службову безпекову інформацію, до якого включена ця інформація, чи змін до нього, та який не може бути обмеженим у доступі.

Доступ до державної таємниці

Доступ до державної таємниці надається керівником суб’єкта безпекової діяльності громадянину України, який:

• потребує його у зв'язку з своєю службовою, виробничою, трудовою, науковою чи науково-дослідною діяльністю або навчанням;
• має сертифікат допуску відповідної форми;
• пройшов інструктаж Офісу безпеки щодо додержання вимог законодавства про безпеку класифікованої інформації.

Президентові України, Голові Верховної Ради України, Прем’єр-міністрові України та іншим членам Кабінету Міністрів України, Голові Верховного Суду, Голові Конституційного суду України, Генеральному прокурору, Голові Служби безпеки України, Голові Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, керівникам розвідувальних органів України, Директору Національного антикорупційного бюро України, народним депутатам України доступ до державної таємниці усіх ступенів класифікації надається за посадою на строк їх повноважень без оформлення сертифіката допуску після ознайомлення з вимогами законодавства про безпеку класифікованої інформації та інструктажу, що здійснюється відповідним Офісом безпеки, та взяття ними письмового зобов’язання щодо додержання вимог законодавства про безпеку класифікованої інформації.

Доступ до державної таємниці усіх ступенів класифікації, ознайомлення з якою є необхідним народним депутатам України для виконання своїх повноважень у комітеті Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів, надається після оформлення їм в установленому порядку сертифікату допуску.

Керівники суб’єктів безпекової діяльності, а також арбітражні керуючі, службові повноваження та обов’язки яких потребують доступу до державної таємниці, отримують такий доступ за посадою на строк їх повноважень після оформлення їм в установленому порядку сертифікату допуску передбаченої форми, письмового ознайомлення з інформацію про таке оформлення та проходження інструктажу відповідного Офісу безпеки.

Порядок надання доступу до державної таємниці особам, залученим до конфіденційного співробітництва у рамках оперативно-розшукової, розвідувальної, контррозвідувальної діяльності, виконання завдань руху опору, а також під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, визначається керівниками відповідних державних органів, уповноважених на здійснення такої діяльності (дій), за погодженням із національним органом безпеки.

Доступ до державної таємниці учасникам кримінального, адміністративного, господарського проваджень надається в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальний кодексом України.

Державні органи, в тому числі правоохоронні, державного фінансового контролю та суди, з метою забезпечення виконання правил безпеки мають за погодженням із національним органом безпеки встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо суб’єктів безпекової діяльності.

Суб’єкти безпекової діяльності вправі відмовити у виконанні запиту щодо надання доступу до державної таємниці чи інших подібних вимог зазначеним у абзаці першому частини сьомої цієї статті державним органам, якщо останні не встановили такого порядку або не додержуються його.

Про мотиви такої відмови одночасно повідомляється національний орган безпеки для прийняття відповідного рішення.

Іноземцям та особам без громадянства доступ до державної таємниці надається на підставі міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або письмового розпорядження Президента України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України та за умови взяття такими особами письмового зобов’язання щодо додержання вимог законодавства про безпеку класифікованої інформації.

Сертифікат допуску

Залежно від ступеня класифікації інформації, встановлюються такі форми сертифікату допуску:

• сертифікат допуску форми 1 із строком дії 5 років ‒ для доступу громадянина України до відомостей, що становлять державну таємницю зі ступенями класифікації "ОСОБЛИВОЇ ВАЖЛИВОСТІ", "ЦІЛКОМ ТАЄМНО", "ТАЄМНО";
• сертифікат допуску форми 2 із строком дії 7 років ‒ для доступу громадянина України до відомостей, що становлять державну таємницю зі ступенями класифікації "ЦІЛКОМ ТАЄМНО", "ТАЄМНО";
• сертифікат допуску форми 3 із строком дії 10 років ‒ для доступу громадянина України до відомостей, що становлять державну таємницю зі ступенями класифікації "ТАЄМНО".

Сертифікат допуску оформлюється національним органом безпеки дієздатним громадянам України, віком від 18 років, які потребують доступу до державної таємниці за умовами своєї службової, виробничої, трудової, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, та за результатами проведення процедури, встановленої частиною першою статті 18 цього Закону.

В окремих випадках, які визначаються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням із національним органом безпеки громадянам України віком від 16 років може надаватися сертифікат допуску форми 2 або форми 3 для доступу громадянина України до відомостей, що становлять державну таємницю із ступенями класифікації "ЦІЛКОМ ТАЄМНО" та "ТАЄМНО".

Для оформлення сертифіката допуску кандидат на посаду, що передбачає доступ до державної таємниці, подає роботодавцеві (керівнику суб’єкта безпекової діяльності) заяву про свою згоду на оформлення такого сертифікату.

Громадянин України, який обіймає посаду, що передбачає доступ до державної таємниці:

надає до Офісу безпеки протягом 30 календарних днів з моменту призначення/обрання на посаду або з моменту віднесення посади до такої, що передбачає доступ до державної таємниці, інформацію про себе в обсязі, необхідному для організації національним органом безпеки перевірки, з урахуванням безпекових ризиків, у письмовій формі разом з відповідними документами, згоду на проведення перевірки у зв’язку з оформленням сертифіката допуску, декларацію про відсутність громадянства (підданства) іноземної держави, письмову згоду на використання персональних даних;

бере письмове зобов’язання щодо додержання вимог законодавства про безпеку класифікованої інформації.

У випадку, коли при прийнятті (найманні) громадян України, іноземців та осіб без громадянства на роботу (призначення на посаду), що передбачає доступ до державної таємниці, передбачена контрактна форма трудового договору, у відповідному контракті обов’язково зазначаються особливі умови щодо додержання вимог законодавства про безпеку класифікованої інформації та відповідальність за їх порушення.

Документи у зв’язку з оформленням громадянину України сертифікату допуску готуються та надсилаються суб’єктом безпекової діяльності до національного органу безпеки.

У разі обґрунтованої потреби керівники суб’єктів безпекової діяльності можуть за погодженням з національним органом безпеки ініціювати оформлення сертифікату допуску кандидатам на посади, що передбачають доступ до державної таємниці.

Якщо потреба громадянина України у доступі до державної таємниці не пов’язана з місцем його основної роботи, служби або навчання, документи у зв’язку з оформленням такому громадянину сертифікату допуску готуються Офісом безпеки суб’єкта безпекової діяльності, у якому передбачається надання доступу до державної таємниці, у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

Арбітражному керуючому, призначеному у встановленому законом порядку, сертифікат допуску оформлюється національним органом безпеки після проведення його перевірки, ініційованої за поданням керівника суб’єкта безпекової діяльності, до сфери управління якого належить боржник, або керівника суб’єкта безпекової діяльності, який є замовником товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю.

Громадянин України, який обіймає посаду, що потребує доступу до державної таємниці, та який без поважних причин не подав в установленому порядку та у визначений частиною третьою цієї статті строк до Офісу безпеки документи та інформацію, необхідні для оформлення сертифіката допуску, переводиться на іншу посаду, що не потребує доступу до державної таємниці, або звільняється.

У випадку звільнення чи переведення громадянина України з посади, яка потребує доступу до державної таємниці, наданий громадянину сертифікат допуску залишається чинним у межах терміну його дії та є підставою для надання доступу до державної таємниці на інших посадах, місці роботи, служби або навчання.

У разі закінчення терміну дії сертифікату допуску у громадянина України, а займана ним посада передбачає доступ до державної таємниці, або є необхідність у підвищенні форми наявного у громадянина такого сертифікату, оформлюється новий сертифікат допуску у порядку, встановленому для його надання.

Сертифікат допуску може бути скасовано на підставі письмової заяви громадянина України, поданої керівникові суб’єкта безпекової діяльності, де він працює, проходить службу чи навчається із обґрунтуванням причин прийняття такого рішення;

У разі визнання громадянина, якому оформлено сертифікат допуску, у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошення його померлим або виявлено підстави (обставини), передбачених статтею 19 цього Закону, сертифікат допуску підлягає скасуванню.

Національний орган безпеки здійснює контроль за додержанням громадянином України, якому надано сертифікат допуску, вимог законодавства про безпеку класифікованої інформації та проводить оцінку безпекових ризиків доступу таких осіб до державної таємниці.

Скасування сертифікату допуску або закінчення терміну його дії не звільняє громадянина України від зобов’язання щодо додержання вимог законодавства про безпеку класифікованої інформації.

У разі скасування сертифікату допуску громадянин України, який обіймає посаду, що потребує доступу до державної таємниці, переводиться на іншу посаду, що не потребує доступу до державної таємниці, або звільняється.

Допуск до державної таємниці

Процедура оформлення сертифікату допуску включає комплекс заходів з вивчення поданих матеріалів, підґрунть та умов для отримання такого сертифікату, верифікації відомостей, наданих особою, проведення перевірки громадянина, спрямованої на встановлення наявності чи відсутності підстав (обставин), передбачених статтею 19 цього Закону.

Організація заходів з оформлення сертифікату допуску та їх координація здійснюється національним органом безпеки відповідно до цього Закону, законів України "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про контррозвідувальну діяльність", "Про розвідку" та інших.

Національний орган безпеки під час реалізації процедури оформлення сертифікату допуску керується принципами об’єктивності та неупередженості.

Обсяг та строки проведення заходів з оформлення сертифікату допуску залежать від його форми.

Строк реалізації процедури оформлення сертифікату допуску не може перевищувати трьох календарних місяців.

Обробка         персональних           даних громадянина            під       час      оформлення сертифікату допуску здійснюється відповідно до закону.

За результатами процедури оформлення сертифікату допуску національний орган безпеки надсилає протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення до суб’єктів безпекової діяльності, що звернулися з приводу оформлення громадянину України сертифікату допуску, повідомлення про надання або відмову в наданні такого сертифікату.

У разі проведення мобілізації, введення правового режиму воєнного, надзвичайного стану або антитерористичної операції, операції об’єднаних сил, а також у разі виникнення кризової ситуацій, що загрожує національній безпеці України, сертифікат допуску громадянам України, які призиваються на військову службу, військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, та інших військових формувань, а також правоохоронних, розвідувальних органів та інших органів спеціального призначення, які переміщуються на посади, що передбачають роботу з державною таємницею, оформлюється національним органом безпеки протягом десяти календарних днів на підставі наданого керівником суб’єкта безпекової діяльності відповідного подання.

Надання зазначеним громадянам України сертифікату допуску за спрощеною процедурою передбачає можливість здійснення національним органом безпеки заходів з оформлення сертифікату допуску у повному обсязі.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.