Кабмін перепризначив Віктора Єленського головою Держслужби з питань етнополітики та свободи совісті

Кабінет міністрів перепризначив Віктора Єленського головою Державної служби з етнополітики та свободи совісті. Відповідне рішення закріплене розпорядженням уряду  №184 від 3 березня 2023 р.

Згідно з розпорядженням Єленський буде очолювати службу не більше ніж до 26 березня 2024 року.

«Призначити повторно Єленського Віктора Євгеновича Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з 27 березня 2023 р. на строк не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, але не більше ніж до 26 березня 2024 р. з оплатою праці відповідно до законодавства», - зазначається у документі

Єленського призначили головою Державної служби з етнополітики та свободи совісті рішенням уряду від 16 грудня 2022 року. Крісло очільника релігійного регулятора було порожнім з 6 грудня минулого року. Як повідомляла «Судово-юридична газета», тоді уряд своїм рішенням звільнив з цієї посади Олену Богдан.

Зазначається, що причиною звільнення стало отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2022 році.

«Звільнити Богдан Олену Володимирівну з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті у зв’язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2022 році (пункт 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»)», - зазначається у рішенні Кабміну.

Віктор Єленський — український учений, релігієзнавець, публіцист, педагог, доктор філософських наук. Народний депутат України VIII-го скликання. Народився 26 березня 1957 року у місті Чадан, Тувинська АО. Того ж року батьки переїхали до Києва.

Закінчив середню школу № 85 у місті Київ.

У 1975–1977 рр. проходив строкову військову службу.

У 1986 р. брав участь в ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС; у складі спецбатальйону 731 працював в особливо небезпечній зоні.

Освіта У 1989 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Протестантизм у процесі соціальної адаптації до умов радянського суспільства».

У 1998 році стажувався у Колумбійському університеті, в місті Нью-Йорк.

З 2003 року доктор філософських наук. Тема дисертації: «Релігійно-суспільні зміни в процесі посткомуністичних трансформацій: Україна в центрально-східноєвропейському контексті».

У 2004 році був стипендіатом програми Фулбрайт Україна. Досліджував проблеми релігійної свободи та національної ідентичності в Університеті Брігема Янга, штат Юта, США.

Трудова діяльність

Свій трудовий шлях Єленський почав в Інституті наукового атеїзму.  У 1991 став до роботи на посаді наукового співробітника Інституту соціології НАН України, де пропрацював до 1992 року

З 1992 року провідний співробітник Інституту філософії НАН України ім. Г. С. Сковороди. 

У 1995—2004 роках головний редактор науково-популярного журналу «Людина і світ».

У 2005—2008 роках керівник київського бюро Радіо «Свобода».

З 2001 р. президент Української Асоціації релігійної свободи.

З 2005 викладач Дипломатичної Академії при МЗС України.

З 2010 професор Українського католицького університету.

З 2011 професор Національного Педагогічного Університету ім. Драгоманова.

З березня 2014 року Радник Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка.

Тричі балотувався до Верховної Ради. У 2012 році був №89 у списку партії «Батьківщина». На позачергових парламентських виборах 2014 року був обраним Народним депутатом України VIII скликання за списками політичної партії «Народний фронт».

Повторно обратися до парламенту у 2019 році з партією «Українська стратегія Гройсмана» не зміг.

З 2019 — головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Віктор Єленський автор численних книг, наукових праць і публікацій як в Україні, так і за кордоном (США, Велика Британія, Швейцарія, Польща, Сербія, Росія, Бельгія, Німеччина та інші) Сфера наукових інтересів: соціологія та політологія релігії, релігія і глобалізація, релігія і конфлікт, державно-церковні відносини.

Захистив кандидатську дисертацію „Протестантизм у процесі соціальної адаптації до умов радянського суспільства” (1989); докторську дисертацію „Релігійно-суспільні зміни в процесі посткомуністичних трансформацій: Україна в центрально-східноєвропейському контексті” (2003). Фулбрайтівський стипендіат (2004).

Кавалер ордену «За заслуги» третього ступеня(2018 рік)

З 19 грудня 2022 року — голова Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті. Переконаний, що «структур Московського патріархату не повинно бути в Україні».

Автор: Ярослав Конощук 

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.