Більше питань, ніж відповідей: як Вища рада правосуддя «брала до відома» звіт голови ДСА

Вища рада правосуддя 20 липня розглянула звіт голови Державної судової адміністрації Олексія Сальнікова про діяльність ДСА за 2022 рік. Рада правосуддя фактично констатувала в діяльності ДСА численні проблеми, однак у підсумку все ж вирішила взяти звіт голови ДСА «до відома» і надати Олексію Сальнікову час до 15 серпня, щоб «розробити та надати план заходів» щодо поліпшення стану речей в системі ДСА та судовій владі в цілому.

Прикметно, що засідання ВРП з розгляду звіту голови ДСА стало найбільш скандальним в історії ВРП за останні роки, і наочно продемонструвало наявність суттєвих розбіжностей у ВРП. Зокрема, два члени ВРП, один з яких є представником прокуратури, підготували протилежні проекти рішень з оцінкою діяльності голови ДСА.

При цьому, як раніше писала «Судово-юридична газета», голові ВРП Григорію Усику навіть довелося різко перервати інших членів ВРП, які наголошували на порушенні ним регламенту Вищої ради правосуддя.

Що поставили у провину Олексію Сальнікову

Доповідачем щодо звіту про діяльність ДСА у 2022 році був визначений член ВРП, суддя Київського апеляційного суду Віталій Саліхов, який є своєрідним «ветераном» Ради правосуддя, оскільки був обраний на свою посаду ще у 2021 році. Віталій Саліхов, як і абсолютна більшість «кадрових» суддів і раніше досить критично ставився до діяльності Судової адміністрації, тому свою доповідь він готував, судячи з усього, досить ретельно.

Якщо узагальнити претензії Віталія Саліхова к ДСА та особисто к Олексію Сальнікову, то основні з них зводяться до наступного:

1) Наближеність голови ДСА до минулого голови Верховного Суду Всеволода Князєва. Нагадаємо, що на свою посаду Олексій Сальніков був призначений безпосередньо Всеволодом Князєвим 20 квітня 2022 року. До цього, з березня 2021 року він був заступником голови ДСА, а з 29 квітня 2021 року - в. о . голови ДСА. До переїзду в Київ Олексій Сальніков очолював ТУ ДСА в Миколаївській області.

На думку Віталія Саліхова, голова ДСА був добре обізнаним у багатьох справах Всеволода Князєва, який у 2022 році фактично був «президентом судової влади», оскільки одночасно виконував обов’язки голови Верховного Суду, Вищої ради правосуддя та ВККС.

«Голова ДСА – це проект Всеволода Князєва. Він його призначив на цю посаду», - прямо заявив на засіданні ВРП Віталій Саліхов.

2) Відсутність значного прогресу у вирішенні багатьох хронічних проблем судової влади – від заробітної плати працівників апаратів судів до поліпшення матеріально-технічного становища судів. За наявними даними, лише 22% будівель судів повністю відповідають державним будівельним нормам, деякі суди досі не мають централізованої каналізації. Що ж до заробітної плати працівників апаратів судів, то більшість з них досі отримує заробітну плату у розмірі 5-7 тис. гривень.

На думку Віталія Саліхова, керівництво ДСА занадто приділяє уваги написанню яскравих звітів та інфографік, і значно менше звітує про невирішені роками проблеми.

Як зазначив доповідач, керівництво ДСА повинно займати більш активну позицію у перемовинах з Міністерством фінансів, Урядом, іншими державними органами, та добиватися поліпшення матеріально-технічного забезпечення судової влади.

3) Непрозора діяльність ДСА у 2022 році щодо тимчасових відряджень суддів та зміни підсудності судів.

Фактично кулуарна діяльність Всеволода Князєва та Олексія Сальнікова щодо зазначених питань призвела до того, що частина суддів з судів, що опинились в зоні бойових дій чи в окупації, були відряджені у суди, розташовані навіть у західній частині України чи в Києві. Інші ж судді переводилися у суди, на які була змінена територіальна підсудність їх «рідних» судів, тобто вони «їхали за справами» своїх судів. Зі змінами підсудності у 2022 році також вийшла певна плутанина, оскільки не завжди враховувалася можливість тих чи інших судів забезпечити розгляд справ інших судів. До того ж, виникало чимало організаційних та логістичних питань щодо передачі справ з одних судів в інші, які нерідко залишались без належної уваги саме органів ДСА.

4) Суттєва різниця в оплаті праці працівників апаратів судів та працівників ДСА у 2022 році. Наприклад, у 2022 році премії в деяких ТУ ДСА сягали 75% від окладу, тоді як працівники апаратів багатьох районних судів отримували премії до 20-30% .

5) Відсутність чітких планів та заходів евакуації матеріально-технічних цінностей судів та підрозділів Служби судової охорони, що опинились в зоні бойових дій. Як наслідок, чимала кількість майна судів та підрозділів Служби судової охорони була втрачена.

6) Не виконання ДСА рішень Вищої ради правосуддя та Ради суддів України. Як зазначив Віталій Саліхов, ДСА досі не виконало рішення Ради правосуддя, прийняте на прохання самої ж ДСА, про затвердження змін до Типового положення про апарат суду, погоджене ВРП ще 25 січня 2022 року. Зокрема, зазначені зміни у Положення стосувалися скорочення адміністративних посад у судах, в штаті яких працює менше 75 працівників апарату. У ДСА і ВРП необхідність скорочення адміністративних посад пояснили потребою в економії бюджетних коштів.

Крім того, ДСА не виконує рішення Ради суддів України від 5 серпня 2022 року щодо обов’язкової виплати у повному обсязі суддівської винагороди суддям, які є діючими військовослужбовцями. Позиція ж влади полягає в тому, що судді, як і інші працівники, мобілізовані на військову службу, повинні отримувати лише стандартне грошове забезпечення як військовослужбовці. У підсумку, з 55 суддів, які є діючими військовослужбовцями, 31 суддя звернувся з позовами в суди щодо виплати їм суддівської винагороди.

7) Непрозорий розподіл ресурсів для судів під час енергокризи кінця 2022 – початку 2023 років. Як зазначив доповідач, ДСА досить пасивно реагувало на проблеми, які почали виникати в судах у зв’язку з масовими відключеннями електропостачання. Фактично повторилася ситуація 2020 року, коли в Україні почалася епідемія COVID-19. До того ж, під час енергокризи структури ДСА по не зовсім зрозумілій методиці розподіляли, наприклад, генератори та термінали Starlink між судами.

8) Проблеми з запровадженням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). На думку доповідача, попри значні кошти, витрачені в минулі роки на створення ЄСІТС, інформаційно-телекомунікаційна система досі залишається далекою від її початкового концепту. Зокрема, в судах досі роздруковують стоси документів, які надходять в суд через електронні кабінети учасників процесу, і формують з них паперові справи. Крім того, Віталій Саліхов повідомив, що на думку Міністерства цифрової трансформації, ЄСІТС станом на 2023 рік є неефективним та застарілим інструментом, замість якого краще створити новий продукт.

9) Виплата суддівської винагороди суддям, які зрадили присязі судді та залишились на окупованій території. Як зазначила член ВРП Олена Ковбій, досі є факти, коли судді, які залишились на окупованій території та фактично співпрацюють з РФ, отримують суддівську винагороду. Втім, на це Олексій Сальніков повідомив, що для припинення виплат винагороди таким суддям, ДСА потрібен підтверджуючий документ.

10) Дивна поведінка керівництва ДСА щодо санаторно-лікувального комплексу «ШКЛО», який знаходиться в сфері управління Державної судової адміністрації. Зазначений комплекс, розташований у Львівській області на площі 80 га, у жовтні 2022 року був визначений Кабінетом міністрів як об’єкт для приватизації. Втім, про таке рішення Уряду чомусь не були поінформовані ВРП та РСУ.

На думку Віталія Саліхова, фактично могла мати місце кулуарна змова між керівництвом ДСА, Урядом та Фондом державного майна України, в компетенцію якого перед подальшою приватизацією мав бути переданий санаторний комплекс. Доповідач звернув увагу, що голова ДСА Олексій Сальніков та його заступник Максим Пампура, до того, як перейти працювати в ДСА, займали керівні посади саме в структурі Фонду державного майна. Також, Віталій Саліхов підкреслив, що з протоколу засідання уряду, де розглядалося питання вибуття «Шкло» з управління ДСА, випливає, що жодних зауважень чи заперечень з боку Максима Пампури висловлено не було. Це, на думку доповідача, може свідчити про наявність кулуарних домовленостей щодо долі санаторію «Шкло».

На свій захист керівництво ДСА повідомило, що на засіданні Уряду Максиму Пампурі взагалі не надали слова, хоча письмово ДСА раніше довела до відома Кабміну, що заперечує проти вибуття санаторію зі сфери управління ДСА. Також, у ДСА повідомили, що «Шкло» з 2015 року генерує лише збитки, а його матеріально-технічна база давно застаріла і потребує оновлення, на що потрібні чималі кошти, яких зараз просто немає. Зараз санаторій ще залишається в управлінні ДСА.

Втім, на це члени ВРП зауважили, що санаторій, навіть в його сучасному стані, у 2022 році можна було б використовувати як тимчасове місце проживання суддів, членів їх сімей та працівників апаратів судів, які виїхали з зони бойових дій та окупованої території. До того ж, як зазначив Віталій Саліхов, дивно, що за минулі роки ДСА навіть не спробувало хоча б зробити так, щоб санаторій перестав генерувати збитки та мав хоч якийсь прибуток.

Після завершення доповіді та надання голові ДСА можливості надати відповіді на претензії членів ВРП, Віталій Саліхов закликав колег не затверджувати та відхилити звіт Олексія Сальнікова, а також визнати діяльність ДСА у 2022 році незадовільною.

«Закликаючи судову гілку влади до самоочищення, я звертаюсь до вас, чи ви, як оновлена Вища рада правосуддя, яка пройшла Етичну раду, ви самі спроможні до самоочищення і до того, щоб прибрати людину, яка не забезпечила належну роботу судової влади та зберігання її майна? Чи дасте ви такій людині шанс працювати далі?», - звернувся Віталій Саліхов до членів ВРП. 

Втім, на підтримку голови ДСА висловився голова ВРП Григорій Усик, який зазначив, що 2022 рік був дуже важким для судової влади, і керівництво ДСА діяло тоді в екстремальних умовах. Він підкреслив, що попри усі проблеми та прорахунки керівництва ДСА, судова влада під час війни не зупинила свою діяльність. До того ж, саме голова ДСА безпосередньо займався відновленням роботи десятків судів у зоні бойових дій, які постраждали під час окупації та обстрілів.

Також, досить несподівано, Олексія Сальнікова підтримав представник прокуратури – Олег Кандзюба, хоча, зазвичай, представники фактично Офісу Генпрокурора у складі ВРП не надто активно обговорюють внутрішні проблеми судової влади.

При цьому представник прокуратури не просто підтримав голову ДСА, а навіть розробив власний проект рішення ВРП. Так, Олег Кандзюба запропонував взяти до відома звіт голови Державної судової адміністрації про діяльність ДСА за 2022 рік та рекомендувати ДСА розробити план усунення зауважень, які були викладені членами ВРП. Відзвітувати про результати усунення недоліків голова ДСА, за пропозицією Олега Кандзюби, мав до 20 січня 2024 року.

Далі в засіданні ВРП почався певний сумбур та подекуди перехід на підвищений тон спілкування. Член ВРП Оксана Блажівська запропонувала взяти паузу, хоча б на один день, щоб проаналізувати та обговорити  пропозицію Олега Кандзюбу.

Колегу підтримали Віталій Саліхов, Інна Плахтій та Роман Маселко. Інна Плахтій взагалі запропонувала перенести питання розгляду звіту на наступний тиждень. Втім, цікаво, що після того, як Олег Кандзюба та Григорій Усик повідомили, що на наступному тижні ВРП не зможе зібратись у цьому ж складі (через відсутність Олега Кандзюби) і рішення щодо звіту голови ДСА може взагалі залишитися без ухвалення ВРП, Інна Плахтій зняла свою пропозицію.

У свою чергу, Олега Кандзюбу підтримав член ВРП по квоті Верховної Ради Микола Мороз, який запропонував визначатися саме 20 липня, а також голова ВРП Григорій Усик.

У підсумку, після серії перерв на наради, члени ВРП все ж таки вирішили визначитись з долею голови ДСА. Хоча знов не без проблем – члени ВРП Сергій Бурлаков та Олег Кандзюба дещо різко обговорили формулювання однієї з пропозицій Олега Кандзюби.

У фінальній редакції пропозиції Олега Кандзюби були викладені так:

«Вища рада правосуддя вирішила взяти до відома Звіт Голови Державної судової адміністрації України про діяльність Державної судової адміністрації України за 2022 рік.

Рекомендувати Голові Державної судової адміністрації України:

розробити та подати на розгляд Вищої ради правосуддя нормативи фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів для забезпечення формування нормативно-обґрунтованого бюджету з доданою позицією Міністерства фінансів України щодо можливості застосування таких нормативів під час планування обсягу видатків на судову владу;

вжити додаткових заходів щодо покращення фінансового забезпечення працівників апаратів судів та інших органів судової влади;

затвердити зміни до Типового положення про апарат суду, погоджені рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року № 80/0/15-22 «Про погодження проєкту змін до Типового положення про апарат суду»;

розробити для органів судової влади та судів Типовий план заходів на випадок надзвичайних ситуацій у разі неможливості здійснення правосуддя чи інших функцій з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами;

організувати ефективне управління процесом розробки та впровадження ЄСІТС із залученням міжнародних партнерів та Міністерства цифрової трансформації для запуску всіх модулів ЄСІТС, запровадити механізми, які унеможливлюють зловживання та неефективне використання ресурсів у цих процесах, вирішити питання щодо оптимізації технічного обслуговування ЄСІТС та інших інформаційних систем у судах, яке наразі здійснюється двома державними підприємствами;

вжити додаткових організаційно-практичних заходів з метою усунення інших зауважень, викладених у цьому рішенні, під час здійснення діяльності Державної судової адміністрації України;

Голові Державної судової адміністрації України до 15 серпня 2023 року розробити та надати Вищій раді правосуддя план заходів для виконання цих рекомендацій із календарним планом їх виконання.

Про результати усунення недоліків та виконання наданих рекомендацій, Голові Державної судової адміністрації України не пізніше 20 листопада 2023 року поінформувати Вищу раду правосуддя.

Вищій раді правосуддя на пленарному засіданні заслухати інформацію Голови Державної судової адміністрації України щодо виконання наданих йому рекомендацій».

У підсумку, за зазначену пропозицію проголосували 11 членів ВРП (необхідний мінімум голосів), а проти – 4.

За даними «Судово-юридичної газети», «проти» проголосували члени ВРП Віталій Саліхов, Оксана Блажівська, Сергій Бурлаков та голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.

Що далі

Відтак, доля Олексія Сальнікова на посаді голови ДСА на деякий час опинилася у дещо підвішеному стані.

Фактично, до 15 серпня він повинен надати Раді правосуддя пропозиції щодо усунення зауважень, які оголосили члени ВРП.

Втім, звітувати щодо реальних кроків, вчинених на подолання кризових явищ у судовій владі, голова ДСА буде ймовірно вже наприкінці року.

Також, за підсумками розгляду звіту голови ДСА, залишилось не зовсім зрозумілим, що конкретно хоче ще почути від Олексія Сальнікова більшість членів ВРП.

Навряд чи проблеми, про які зазначив Віталій Саліхов та інші члени ВРП, кудись подінуться через кілька місяців. Так само, навряд чи вирішення більшості окреслених проблем взагалі знаходиться виключно в компетенції голови ДСА та його команди.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.