Андрій Гайченко про законопроект щодо автоматичного зняття арештів з рахунку: «Людина зможе сплатити свій борг і забути про нього»

09:00, 14 жовтня 2023
Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповів, які можливості надає громадянам цифровізація виконавчого провадження, а також про розвиток сфери судової експертизи попри війну.
Андрій Гайченко про законопроект щодо автоматичного зняття арештів з рахунку: «Людина зможе сплатити свій борг і забути про нього»
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Цифровізація – перевірений шлях до прозорості та подолання корупційних ризиків. У цьому напрямі Міністерство юстиції здійснило низку заходів. Так, забезпечено можливість звернення до виконавчої служби через Електронний кабінет, шляхом надсилання виконавцю виконавчого документа в електронному вигляді. Готується до ухвалення законопроект про автоматичне зняття арешту з рахунків боржника, коли людині не треба буде чекати констатації сплати боргу постановою виконавця. Також новітні технології запроваджуються у сфері судової експертизи. Детальніше про це розповів в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» відповідальний за вказані напрями заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.

Бесіду вела Наталя Мамченко,

«Судово-юридична газета»

У парламенті знаходиться на розгляді законопроект 9363 щодо цифровізації виконавчого провадження. Які наслідки його прийняття для боржників, стягувачів і для держави?

Законопроект був поданий за нашою ініціативою. Він спрямований, у першу чергу, на те, щоб зробити життя людей, зокрема, боржників, комфортним та прибрати корупційну складову.

За чинним законом виконавець не може зняти арешт з рахунків, допоки не закрито з винесенням відповідної постанови виконавче провадження. Тому нерідко виникає ситуація: штраф сплачено, але арешт діє, і людина не може вчиняти ніяких дій зі своїм майном. 

Законопроект 9363 – про спрощення життя як боржників, так і стягувачів. Громадяни, які стикаються з Державною виконавчою службою після погашення боргу більше не будуть залежати від завантаженості виконавця щодо зняття арешту з рахунків. Нагадаю, кількість штрафів, які перебувають на стягненні у виконавчій службі, сягає близько 500 тисяч одночасно.

Головна новація законопроекту – автоматичне зняття арешту з рахунку після здійснення платежу за сигналом платіжної системи.

Технічна можливість реалізації такого механізму є результатом довгої і кропіткої роботи із взаємодії Державної виконавчої служби, НБУ, банківської системи, Нацполіції, сервісних центрів МВС, ДП «НАІС», яке технічно забезпечує роботу АСВП. Зазначеним законопроектом ми пропонуємо все підв’язати під Єдиний реєстр боржників.

У підсумку людина зможе сплатити свій борг і забути про нього, буде виключена з Реєстру боржників без фізичних походів до ДВС і без необхідності очікувати постанову виконавця про зняття арешту. Враховуючи те, що чимало осіб є внутрішньо переміщеними, і, щоб потрапити до виконавця, треба проїхати не одну сотню кілометрів, це дуже крута історія. 

Законопроект усуває корупційний ризик, який виникає при контакті виконавця з громадянином. Ми виводимо і державного, і приватного виконавця із ситуації, коли за знаття арешту «прямо сьогодні» виконавець може вдатися до вимагання дрібних хабарів.

Боюсь (посміхається – прим. ред.), що частина виконавців після ухвалення цього законопроекту звільняться. Але вірю, що таких буде небагато. Абсолютна більшість державних та приватних виконавців є чесними і порядними людьми, але, звичайно, є поодинокі негідні випадки, коли деякі особи намагаються скористатися з проблем людей.

Прийняття законопроекту в запропонованій нами редакції усуне такі ризики, що для нас дуже важливо.

Які законопроекти стосовно змін у процедурах виконавчого провадження наразі мають, на Вашу думку, актуальність?

Треба віддати належне нашому парламенту, під час війни необхідні для покращення роботи ДВС законопроекти ухвалюються. Вважаю, що нам наразі треба сконцентруватися на подоланні тієї проблеми, яка вирішується законопроектом 9363. Далі – працювати над підзаконними нормативними актами. Поки ми не впроваджуємо широкомасштабну реформу виконавчого провадження, запропоновану законопроектом 5660. Але, на мій погляд, в умовах війни не слід поспішати ламати систему, яка працює.

Нещодавно в ефірі телемарафону Ви зазначили, що українська система судової експертизи у боротьбі з колаборантами відпрацьовує на 100%. Які факти доводять дану тезу?

Система судової експертизи Мінюсту дуже широко залучена до розслідування кримінальних проваджень щодо зрадників, колаборантів, інших негідників, які становлять чи не більшу небезпеку, ніж самі «видимі» вороги. У тилу колаборант це невидимий ворог, який вносить багато деструктиву.

Я би не хотів розкривати наші методи та способи роботи більш детально, але у мене є меседж до колаборантів або тих, хто вагається. Кримінальний кодекс дає змогу відмовитися від роботи на ворога, здатися, і уникнути тяжкої відповідальності. Це єдиний шлях. Інший – піти та застрелитися. В усіх інших випадках наші правоохоронці, спільно з експертами Міністерства юстиції мають достатньо широкий арсенал можливостей та способів, щоб вивести будь-якого негідника на чисту воду – незалежно, чи це звичайний навідник, чи VIP-політик, який думає, що він всіх може обдурити. У нас вистачить способів, аби довести усі ці справі до обвинувального вироку суду.

Наразі є навіть певна черга із експертиз у справах щодо колаборантів. Вони у нас в пріоритеті, і ми віддаємося тут на 100% усіма наявними силами та ресурсами.

Чи вистачає зараз експертів?

Експертів не вистачає завжди, бо немає достатнього фінансування. Щоб набрати більше фахових людей, необхідний відповідний бюджет. Тож ми намагаємося компенсувати нестачу експертів тим, що дістаємо новітню техніку та використовуємо новітні технології.

Умовно кажучи, один 3Д-сканер, який сканує приміщення за хвилину, може зекономити 6-7 годин роботи експерта-будівельника або трасолога, який мав фотографувати всі предмети по відношенню до масштабної лінійки. Зараз це робиться натисканням на кнопку, і у експерта вже є вся картина приміщення, сканована з точністю до міліметра.

Так само працюють інші види обладнання. Ми за рахунок цього економимо робочий час експертів, і вони можуть зробити більше експертиз, ніж три роки тому.

20 вересня у парламенті зареєстровано законопроект 10075 щодо внесення змін до КПК, якими передбачено можливість спеціалісту надавати довідки та висновки стосовно ідентифікації особи, зброї, наркотичних речовин, вибухотехнічних пристроїв, предметів, речовин і слідів вибуху, під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. Автори проекту вказують на завантаженість експертних установ. Чи є необхідність у такому проекті?

Не варто підміняти поняття та настільки неякісно «латати діри». Такі законодавчі пропозиції можуть закласти «міну сповільненої дії» на допомогу злочинцям.

По-перше, жодних стандартів для таких спеціалістів не існує. Хто є спеціалістом, як складається цей висновок, хто видає довідку, що вона повинна собою представляти?

По-друге, судова експертиза – це наука зі столітнім досвідом. Інститут судових експертиз імені Бокаріуса буде святкувати 100 років. У судових експертів є усталені традиції, які враховують досвід роботи з адвокатами, які потім намагаються в суді всі ці висновки зламати. Висновок експерта враховує всі можливі ризики, величезна кількість людей працюють над методиками, стандартами підготовки висновків.

Якщо ми будемо підміняти висновок експерта у кримінальних провадженнях довідкою спеціаліста, який сам себе підготував, то адвокати зроблять так, що злочинці зможуть вийти на волю, і ці довідки елементарно спростовуватимуться захистом.

У презентованому нещодавно прем’єр-міністром України Концепті посилення стійкості демократії в Україні йдеться про створення Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз. Про що саме йдеться?

Це ідея Міністра юстиції. Міністр поставив завдання створити новий зразковий та якісний Інститут судової експертизи з метою подальшого масштабування цього проекту на всі діючі інститути судової експертизи. Це буде передбачати прозорі правила вибору керівника установи, певні стандарти роботи з документами, високі зарплати експертам.

Тобто, створити позитивний досвід і масштабувати його на всю державу.

В Україні склалася якась «недооцінка» ролі судових експертів порівняно з іншими професіями, задіяними у правосудді…

Так, судова експертиза у нас недооцінена, і можу сказати, що я перший із заступників міністра, хто дійсно цим зайнявся. У нас є реальні досягнення: час проведення експертиз значно скоротився, завантаження експертів стало більш прозорим. Так звана «чорнуха» зменшилася в рази, оскільки ми оптимізували питання відповідальності судових експертів. Тепер задачу експерту ставлять правоохоронці, а перевіряють експерта не його безпосередні керівники, а комісія Міністерства юстиції. Це ставить певні запобіжники.

Що відбувається із зарплатою судових експертів?

Оплата праці це біда в системі судової експертизи. Від експерта залежить не менше, аніж від слідчого чи прокурора. Але зарплата близько 25 тисяч грн плюс премії, враховуючи рівень відповідальності, корупційні виклики та поле для маневру, занадто низька. Вона повинна бути, як мінімум, вдвічі вищою. Ми над цим працюємо, але на сьогодні в бюджеті немає коштів.

Що значить «поле для маневру»? Якщо суддя пов’язаний судовою практикою, є апеляційна інстанція, слідчий теж має перед очима практику, то нечесний на руку судовий експерт, яких абсолютна меншість, може написати на «чорне» – «біле», і він не зв’язаний навіть використанням методики. Він може використати наукову та довідкову літературу замість методики. Такий закон, і це в принципі правильно, бо питання бувають нестандартні. У такому разі складно довести, що він щось порушив, але ми, за наявності підстав, доводимо.

Міністерство юстиції України спільно з ДСА реалізувало функціонал, який надасть можливість стягувачам – фізичним та юридичним особам пред’являти до примусового виконання виконавчі документи, видані у формі електронного документа. Як працює цей механізм, чи треба все одно «фізично» йти до виконавця?

Система відтестована та працює, але станом на сьогодні (6 жовтня – прим. ред.) жодного виконавчого документа ще не подано. Вірогідно, за цей невеликий період із запуску нової опції люди ще не отримали нові виконавчі документи, бо старі, отримані «на папері», подати через Електронний кабінет ЄСІТС неможливо (аби виключити ризики подачі документи до двох різних виконавців).

Будь-яка людина, адвокат, юридична особа може натисканням кнопки подати електронний виконавчий документ, отриманий у Електронний кабінет, до виконання, обравши відповідну виконавчу службу чи приватного виконавця. Подальше листування по цьому виконавчому провадженню буде здійснюватися через Електронний кабінет. Це економить час, кошти та зводить нанівець корупційну складову. Постанова виконавця так само опиниться в електронних кабінетах сторін виконавчого провадження.

Проведена велика робота, я особисто протестував систему, все досить зручно.

Якщо особа відправить документ не до того відділу ДВС, то принцип той самий, що і для паперової подачі, але все відбувається набагато швидше, бо проводиться в електронному вигляді.

Чи можливо відправити виконавчий документ через Дію?

З часом ми ініціюємо інтеграцію з Дією. Варто, аби спочатку до нас надійшли перші документи. Ми відшліфуємо цю систему, і вже тоді, якщо це технічно буде можливо, така опція з’явиться у Дії.

Як діють виконавці у випадках, коли місцезнаходження боржника та його майна складно встановити через його переміщення у межах країни або за межі країни? Як вплинула війна на особливості стягнення?

Збільшилася кількість мораторіїв. Але ми розуміємо, що обороноздатність держави потребує непопулярних рішень. З’явилися пільги для людей, яким залишили певний мінімум користування грошима, навіть за умови арешту всіх рахунків, навіть якщо людина вся у боргах. Вочевидь, у війну правильно дати можливість харчуватися, забезпечувати родину, навіть за наявності боргів.

Система виконання судових рішень зробила своєрідний поворот до розуміння боржника в залежності від того, що це за боржник – підприємство оборонної чи енергетичної промисловості, Укрзалізниця чи звичайний громадянин.

Що стало краще? Виходимо у цифру. Оскільки сторони виконавчого провадження зараз у багатьох випадках не перебувають за місцем реєстрації, і це нас спонукає швидше змінюватися.

Працюємо креативно. Звісно, забрати майно на тимчасово окупованих територіях ми зараз не можемо, але це не означає, що ми не використовуємо інші законні способи та засоби для виконання судових рішень. Навіть, якщо вони стосуються переміщених осіб та майна, або тимчасово окупованих територій.

Наведу приклад: у Лисичанському відділі ДВС Луганської області знаходилося виконавче провадження щодо стягнення аліментів на утримання двох дітей. Борг складав 65,5 тис грн. Місцезнаходження боржника – батька цих дітей було невідомо. Але виконавцям вдалося розшукати автомобіль боржника. Виявилося, що чоловік спокійно проживав у Чернівецькій області. Авто забрали і почали грузити на евакуатор. Поки довезли до стоянки – всі аліменти він вже сплатив.

Що відбувається з виконанням рішень, коли особа відсуджує у держави можливість отримувати підвищену пенсію або в інших «соціальних» справах, коли держава спочатку гарантувала певним категоріям осіб покращені умови, але потім, як виявилося, на це немає бюджету?

Є закон про гарантії виконання рішень. Спільнота називає його «закон про гарантії невиконання». ДВС тут не відповідає за виконання, такі стягнення просто подаються до Казначейства для виконання в порядку черговості, і «записуються» до загальної суми заборгованості держави.

До початку війни я був впевнений, що нам треба дати повноваження арештовувати кошти того ж Пенсійного фонду. На сьогодні я вже так не вважаю.

Що є більшим злом: що хтось відсудив пенсію, але не отримає ті 200-300 тисяч грн, які йому винна держава (ця особа все одно отримує поточну пенсію, і, як правило, мова йде про стягнення різниці за минулі роки), але за рахунок цього не отримають поточну пенсію ще 30 чоловік? Я думаю, у війну нехай краще ці 30 чоловік отримають пенсію.

Тут немає гарного рішення. На сьогодні «покласти на лопатки» Пенсійний фонд не є оптимальним рішенням.

Чи планує Міністерство юстиції шукати шляхи удосконалення питання стягнення коштів у випадках, коли боржник «обнуляє» свої рахунки у банках до моменту, коли виконавчий документ потрапляє до виконавця, фактично лишаючи стягувача, який виграв справу у суді, ні з чим? Чи має бути посилений механізм відповідальності за невиконання судових рішень, адже зараз правоохоронні органи, як правило, відмовляють у відкритті кримінального провадження, коли боржник встиг вивести кошти з рахунків та сховати майно?

На жаль, тут наші можливості обмежені, оскільки ми можемо арештовувати та стягувати лише ті кошти, які є на рахунках. Можна визнавати недійсними угоди, на підставі яких було виведено кошти з рахунків, але це судові процеси на роки.

Тут я б йшов шляхом не підсилення кримінальної відповідальності, а підвищення ефективності уже наявних кримінальних проваджень. Адже результативність передачі до судів і пред’явленні підозр у кримінальних провадженнях щодо ухилення від виконання рішень суду, на жаль, наближається до нуля. Тут достатньо правоохоронним органам належно виконувати свою роботу. Я розумію, що у нас багато тяжких справ по вбивствам, державним зрадам, іншим злочинам, але у нас не буде порядку, поки боржнику можна буде ухилятися від виконання рішення суду. Так не повинно бути. 

Законодавці час від час пропонують ідеї про те, щоб послабити тиск на боржників, заборонити стягувати чи накладати арешт на те чи інше майно. Як Ви ставитеся до подібних послаблень та чи не породжуватимуть вони зловживання?

Кожну ініціативу ми будемо розглядати окремо. Насправді межі вже законодавчо проведені, і є певні обмеження для стягнення. Існує судова процедура, коли боржник може звернутися із заявою до суду щодо відтермінування сплати заборгованості.

Я за принцип адекватності, адже у виконавчому провадженні завжди буде конфлікт між стягувачем та боржником, і на нас лежить тягар відповідальності за пошук оптимального балансу.

Раніше Ви казали про необхідність формування в українців культури сплати боргів. Як змінилася з війною дисципліна сплати боргів?

У нас помножилися ефекти. З одного боку, ми створили багато ліберальних позицій для фізичних та юридичних осіб. Це погіршило платіжну дисципліну. З іншого боку, процеси цифровізуються, і у нас з’являється все більше технічних можливостей – і це покращило платіжну дисципліну. До 2022 року у нас був космічний підйом ефективності. Зрозуміло, що перша половина 2022 року випадає зі статистики, і показовим буде 2023 рік.

Щодо формування культури сплати боргів, треба визначитися – ми рухаємося до цивілізованого світу чи повертаємося у темні часи? Давайте починати з наведення ладу у своїх власних справах, звикнемо віддавати борги. Те, що це правильно, розуміє кожен з нас.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Переогляд осіб з інвалідністю у законопроекті про мобілізацію: які ризики
Переогляд осіб з інвалідністю у законопроекті про мобілізацію: які ризики
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олександр Тітов
    Олександр Тітов
    суддя Харківського окружного адміністративного суду