Відсутність новизни — не єдина умова: Верховний Суд вказав на ключові умови для визнання патенту недійсним

18:41, 28 березня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Верховний Суд розглянув касаційні скарги у справі щодо визнання недійсним патенту на корисну модель, у якій позивач посилався на невідповідність об’єкта умові патентоздатності «новизна» та порушення свого права у зв’язку з використанням запатентованого рішення.
Відсутність новизни — не єдина умова: Верховний Суд вказав на ключові умови для визнання патенту недійсним
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги у справі № 757/63332/18-ц, подані на постанову суду апеляційної інстанції, якою позов про визнання недійсним патенту на корисну модель було задоволено, при цьому одна з касаційних скарг стосувалася, зокрема, питання розподілу судових витрат.

Обставини справи

У грудні 2018 року дочірнє підприємство «Ефорт-Гарант-17» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним патенту України на корисну модель та зобов’язання уповноваженого органу внести відповідні зміни до державного реєстру і опублікувати відомості про недійсність патенту.

Позов обґрунтований тим, що у червні 2017 року було подано заявку на реєстрацію корисної моделі, за результатами розгляду якої у серпні 2017 року видано патент. Патент було видано за результатами формальної експертизи, що, на думку позивача, не забезпечило перевірку відповідності об’єкта умовам патентоздатності.

Позивач стверджував, що корисна модель не відповідає умові «новизна», оскільки сукупність її суттєвих ознак була загальновідомою у світі до дати подання заявки. На підтвердження цього подано низку експертних висновків у сфері інтелектуальної власності.

Позивач також зазначав, що наявність патенту порушує його охоронюваний законом інтерес, оскільки він здійснює діяльність у сфері охоронних послуг із використанням технічних рішень, які фактично співпадають із запатентованою моделлю. Власник патенту, посилаючись на виключні права, звертався до державних органів із заявами про порушення, що створювало перешкоди у здійсненні господарської діяльності позивача.

Зокрема, матеріали справи свідчили, що за такими зверненнями було ініційовано кримінальне провадження, а також проведено перевірку органами МВС, за результатами якої складено акт про порушення позивачем ліцензійних умов та винесено розпорядження про усунення таких порушень.

У зв’язку з цим позивач просив визнати патент недійсним, внести відповідні зміни до державного реєстру та забезпечити офіційну публікацію відомостей про недійсність.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд виходив із того, що для встановлення відповідності корисної моделі умові «новизна» необхідні спеціальні знання, у зв’язку з чим було призначено судову експертизу. За результатами експертизи встановлено, що корисна модель відповідає умові патентоздатності «новизна». Суд визнав цей висновок належним і допустимим доказом та поклав його в основу рішення.

Суд також зазначив, що інші позовні вимоги є похідними від вимоги про визнання патенту недійсним, а тому не підлягають задоволенню. З позивача стягнуто витрати на проведення експертизи.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про задоволення позову. Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки усім наявним у справі експертним висновкам та не мотивував відхилення значної їх частини.

Апеляційний суд здійснив детальну оцінку всіх наявних у справі експертних висновків (загалом одинадцяти), а також рецензій на них, перевіривши їх на відповідність вимогам процесуального закону. Суд визнав частину висновків недопустимими з підстав недотримання процесуальних вимог до їх оформлення та подання, інші — прийняв як належні та допустимі докази, навівши мотиви щодо кожного з них, та оцінив їх у сукупності з іншими доказами.

Крім того, апеляційний суд встановив наявність порушення прав позивача у зв’язку з діями власника патенту, який перешкоджав господарській діяльності позивача. У зв’язку з цим суд визнав патент недійсним та зобов’язав відповідний орган внести зміни до реєстру і здійснити публікацію. Також суд здійснив розподіл судових витрат між відповідачами.

Мотиви та висновки Верховного Суду

Завданням цивільного судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права чи інтереси позивача є порушеними.

Порушення права пов’язане з позбавленням його суб’єкта можливості реалізувати своє право повністю або частково. Для застосування способу захисту необхідно встановити, які саме права чи інтереси порушені та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом права інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності на корисну модель підлягає державній реєстрації та засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою корисної моделі. Права, що випливають із патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.

Корисна модель визнається придатною для набуття права інтелектуальної власності, якщо вона є новою та придатною для промислового використання. Права на корисну модель можуть бути визнані недійсними у разі невідповідності умовам патентоздатності.

Позов про визнання патенту недійсним може подати будь-яка заінтересована особа, яка вважає, що відповідний патент порушує її права чи інтереси.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається. Суд оцінює докази за внутрішнім переконанням з урахуванням їх сукупності.

У справі, що переглядається, позивач обґрунтовував позов невідповідністю корисної моделі умові «новизна» та порушенням свого інтересу у зв’язку з наявністю патенту.

Суд першої інстанції виходив із висновку судової експертизи про відповідність моделі умові «новизна» та відмовив у позові.

Апеляційний суд, здійснивши оцінку всіх наявних експертних висновків, дійшов протилежного висновку про відсутність новизни та наявність порушення прав позивача.

Водночас суди попередніх інстанцій належним чином не врахували, що у спорах цієї категорії підлягає встановленню як наявність підстав для визнання патенту недійсним, так і факт порушення суб’єктивного права або охоронюваного інтересу позивача, причому обидві ці обставини мають оцінюватися станом саме на момент видачі патенту.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати нові обставини та оцінювати докази, які не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій.

З огляду на це суд дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин.

Суд дійшов висновку, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема у зв’язку з тим, що судами не встановлено належним чином факт порушення права чи інтересу позивача на момент видачі патенту.

У зв’язку зі скасуванням судових рішень та направленням справи на новий розгляд суд касаційної інстанції не аналізував доводи касаційних скарг у частині розподілу судових витрат, оскільки це питання підлягає вирішенню за результатами нового розгляду справи.

Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший