Верховна Рада планує вилучити з КПК норму про публікацію повісток у ЗМІ
Українське кримінальне судочинство продовжує адаптуватися до реалій тривалої повномасштабної війни та діджиталізації процесів. В сьогоднішніх реаліях притягнення до відповідальності воєнних злочинців та колаборантів, що переховуються від правосуддя, має стратегічне значення для країни. Спеціальний режим судового провадження in absentia, який дозволяє заочне засудження держзрадників стає правовим підгрунтям для міжнародних трибуналів та конфіскації активів.
Водночас чинна вимога щодо обов’язкової публікації повісток у друкованих загальнодержавних ЗМІ дедалі більше втрачає актуальність. У 2026 році цей механізм виглядає застарілим і неефективним, з огляду на розвиток електронних комунікацій. Верховна Рада України зареєстровала законопроєкт № 15095, який передбачає вдосконалення порядку виклику особи та вручення процесуальних документів. Ініціатива спрямована на підвищення ефективності повідомлення учасників процесу, а також на скорочення бюджетних витрат, пов’язаних із формальними публікаціями.
Аналіз змін
Згідно з чинною редакцією КПК, зокрема, зі статтями 135, 297-5, якщо особа перебуває на окупованій території або на території держави-агресора, повістка про її виклик надсилається за останнім відомим місцем проживання чи перебування та обов’язково публікується у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, наприклад, у газеті «Урядовий кур’єр» чи «Голос України», а також на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Законопроєкт № 15095 пропонує скасувати паперові оголошення. Із КПК пропонується вилучити вимогу про публікацію в друкованих ЗМІ як таку, що є беззмістовною для досягнення мети належного повідомлення. Виклик пропонується здійснювати шляхом публікації на вебсайті Офісу Генерального прокурора, а у разі виклику до слідчого судді або суду — додатково на сайті відповідного суду.
Публікації мають бути доступні для пошуку за прізвищем особи, номером кримінального провадження та номером судового провадження.
Згідно з пояснювальною запискою, витрати на публікації в газетах в умовах війни зросли в рази, що в умовах дефіциту є неприпустимим. Новий формат публікації з можливістю пошуку за реквізитами дозволить адвокатам реально моніторити виклики своїх підзахисних, а не гортати сторінки газет. Важливо, що законопроєкт зобов'язує надсилати копію повістки захиснику, якщо він є у провадженні.
Проєкт деталізує порядок виклику для осіб, щодо яких прийнято рішення про передачу для обміну як військовополонених. Такі повістки публікуються на вебсайті Офісу Генерального прокурора на стадії слідства або суду на стадії розгляду. Підозрюваний чи обвинувачений вважається ознайомленим із викликом з моменту такої публікації.
Крім того, запропоновані зміни до статті 323 КПК так само прибирають вимогу про публікацію у ЗМІ у процедурі in absentia. Законопроєкт повністю прибирає вимогу про публікацію в газетах. Тепер для того, щоб особа вважалася належним чином ознайомленою, достатньо лише оприлюднення на сайті суду.
«Судово-юридична газета» раніше детально описала стратегічне значення інституту in absentia. Належне повідомлення обвинуваченого — це абсолютна умова. Верховний Суд у своїх постановах наголошував, що використання додаткових каналів, таких як електронна пошта та вебсайт суду, є критичним для підтвердження легітимності вироку.
Закон набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування. Цей період надається Кабінету Міністрів та органам судової влади для приведення нормативних актів у відповідність та налаштування технічної можливості пошуку повісток на сайтах. Якщо сайти ОГП чи судів не будуть готові протягом шести місяців після набрання чинності змінами, це може поставити на паузу спеціальні провадження.
Виникає також питання щодо реальності ознайомлення особами, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, де заблоковані українські сайти держорганів, з викликом на сайті. Втім, за твердженням авторів законопроєкту, українські друковані ЗМІ на окупованих територіях також недоступні, тож публікація в них виглядає як формальність.
Законопроєкт № 15095 є логічним кроком до цифрової трансформації кримінального процесу. Перехід до можливості пошуку провадження за даними підвищує прозорість і економить бюджет, одночасно знижуючи ризик маніпуляцій із непоміченими оголошеннями.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
