Верховна Рада схвалила законопроект про доброчесне лобіювання за основу

Верховна Рада 10 січня прийняла за основу законопроект Кабміну про доброчесне лобіювання 10337. Нагадаємо, Кабмін пропонує визначити у законі про запобігання корупції, що до правопорушень, пов’язаних з корупцією, відноситься також діяння, що не містить ознак корупції, але порушує вимоги, заборони та обмеження, встановлені законом про доброчесне лобіювання.

Вносити приписи про порушення вимог законодавства з питань лобіювання доручать Нацагентству з питань запобігання корупції (НАЗК), нового керівника якого, як відомо, наразі відбирає конкурсна комісія за участі міжнародних експертів.

Припис буде вноситися НАЗК керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Кабміну пропонується у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання.

Разом із тим, діяльність громадських активістів не буде підпадати під визначення лобізму. На цьому чітко акцентує увагу Уряд та народні депутати з фракції «Слуга народу».

Так, доопрацьований законопроект враховує пропозиції надані коаліцією громадських організацій, зокрема, у частині про адвокацію. Адвокація не є лобізмом і це чітко зафіксовано у проекті Закону. Суб’єкти адвокації, у тому числі, громадські активісти, не потраплять до Реєстру прозорості, куди будуть вноситися дані про суб’єктів лобіювання.

Так, законопроект розмежовує:

Суб’єкти адвокації – громадяни України, іноземці або особи без громадянства, непідприємницькі товариства, які відповідно до закону є неприбутковими організаціями, громадські організації, що не мають статусу юридичної особи.

Суб’єкт лобіювання – фізична або юридична особа, її працівники, що здійснюють лобіювання в інтересах клієнта на підставі договору про надання послуг з лобіювання або у власних інтересах, відомості про яких внесено до Реєстру прозорості в установленому законодавством порядку.

Дія закону не буде поширюватися на представництво зовнішньополітичних інтересів дипломатичними установами, на діяльність медіа, а також політичні партії.

Також дія закону не поширюється на діяльність, пов’язану із залученням, використанням, моніторингом, наданням та використанням міжнародної технічної допомоги, реалізацію проектів та програм міжнародної технічної допомоги.

Додатково чітко зазначено, що не буде вважатися лобіюванням адвокація, а також діяльність, яка обмежується реалізацією права на мирні зібрання, участю у публічних консультаціях тощо.

Цікаво, що також визначено заборону бути суб’єктом лобіювання чинним чиновникам та колишнім чиновникам протягом 2 років після звільнення.

Також окремо зазначено, що адвокат, адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання не можуть здійснювати лобіювання за договором про надання правничої допомоги.

Наразі не досить зрозуміло, хто саме на практиці може потрапити до відповідного реєстру суб’єктів лобіювання, адже закон фактично описує лише самі виключення.

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов назвав цей законопроект «Лобіювання по-українськи».

Також слід нагадати, що 25 грудня Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства в сфері здійснення лобіювання» №10373.

Ним пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають:

• доповнення адміністративних стягнень забороною здійснення лобіювання;
• настання відповідальності за здійснення лобіювання без реєстрації;
• відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту суб’єктом лобіювання, подання завідомо недостовірних відомостей суб’єктом лобіювання до Реєстру прозорості, неподання або несвоєчасне подання до Національного агентства з питань запобігання корупції заяви про припинення здійснення лобіювання, здійснення лобіювання в інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром відповідно до вимог Закону «Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні», або укладення суб’єктом лобіювання договору про надання послуг з лобіювання з особою, яка не може бути клієнтом відповідно до вимог Закону України «Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні»;
• вчинення дій чи прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів під час лобіювання;
• розширення повноважень працівників НАЗК шляхом надання їм повноважень щодо складання протоколів за вищенаведеними статтями.

Нагадаємо, 12 грудня Єврокомісія вирішила створити Реєстр прозорості організацій, щоб «вивести на світло» прихований вплив іноземних лобістів на політику у країнах ЄС. Так, в Реєстрі прозорості пропонується зареєструвати суб’єктів, які здійснюють діяльність із представництва інтересів від імені третьої країни. Державам-членам ЄС буде запропоновано створити або адаптувати існуючі національні реєстри для цієї мети.

Також нагадаємо, 20 вересня набув чинності Закон «Про правотворчу діяльність» (законопроект 5707), який передбачає внесення Кабміном протягом 6 місяців законопроекту щодо лобізму та лобістської діяльності.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.