Набув чинності закон, яким змінено регулювання щодо місця відкриття спадщини

30 січня 2024 року набули чинності законодавчі зміни щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини – Закон «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» №3450-IX. Крім того, одночасно с набуттям чинності законом 3450-IX набув чинності закон №3449-IX. Раніше «Судово-юридична газета» описувала зміст цих законів.

Так, стаття 1221 ЦК щодо місця відкриття спадщини викладена у такій редакції.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».

Також у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» (пункт 19) визначено, що у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Детально про ці зміни у блозі для «Судово-юридичної газети» раніше розповідав доктор юридичних наук, професор, викладач Національної школи суддів України, член Науково-консультативної ради при  Верховному Суді Олександр Кухарєв.

Також їх пояснила екс-заступник міністра юстиції України, нині керівниця програми «Правова безпека власності» Українського інституту майбутнього Ольга Оніщук.

«Змінено нормативне регулювання щодо місця відкриття спадщини

ЯК БУЛО

Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів (стаття 1221 ЦК України).

ЯК СТАЛО

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо таке місце невідоме, місцем відкриття є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Іншими словами, законодавці повернули усталене «класичне» правове регулювання в питанні щодо місця відкриття спадщини, яке було змінено минулого року «компенсаційним» законом (2923-IX).

Що відбулося торік? На загальні норми цивільного законодавства поширили спеціальний принцип екстериторіальності, передбачений в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для випадків, коли останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія (ТОТ). Цей закон було прийнято відпочатку збройної агресії рф проти України ще в 2015 році. Однак вказаний принцип щодо спадкування на практиці фактично не працював, відповідна норма була «мертвою», зокрема через відсутність належного нормативного регулювання на рівні профільного нотаріального і цивільного законодавства.

Наразі законодавці «реанімували» старі загальні правила визначення місця відкриття спадщини, внісши відповідні зміни до основної частини ЦК України. Водночас у прикінцевих та перехідних положеннях цивільного законодавства закріпили низку особливостей спадкування.

«ПЕРЕХІДНІ» ОСОБЛИВОСТІ

У період дії воєнного стану та протягом 6-ти місяців з дня його припинення або скасування, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, який знаходиться на ТОТ, в зоні активних бойових дій або на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, всі заяви в межах спадкової справи, включаючи заяву про прийняття/відмову в прийнятті спадщини, подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини (тобто залишили принцип екстериторіальності)

З’явилась можливість розгляду спадкових справ-«висяків»

ЯК БУЛО

З початком повномасштабного вторгнення росії більшість спадкових справ, якщо місцем подання першої заяви було ТОТ, зона активних бойових дій або території, на яких органи державної влади, зокрема українські нотаріуси, тимчасово не здійснювали або здійснювали не в повному обсязі свої повноваження, фактично «зависали» в повітрі. Нотаріуси, які працювали на відносно безпечних територіях, фактично були позбавлені можливості видавати свідоцтва про право на спадщину за зверненнями спадкоємців у таких справах.

ЯК СТАЛО

На рівні цивільного законодавства було закріплено правило про те, що якщо місцем подання першої заяви є ТОТ, зона активних бойових дій або території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснювали або здійснювали не в повному обсязі свої повноваження, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті, який знаходиться у відносно безпечному регіоні України.

Спадкові справи, місцем відкриття спадщини в яких є непідконтрольні українській владі території або зона активних бойових дій, або заведені не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності останніми законодавчими змінами, розглядаються за правилом «подання першої заяви».

Удосконалено порядок обчислення строку для прийняття спадщини

ЯК БУЛО

За загальним правилом спадщина має бути прийнята протягом 6 місяців з дня її відкриття, тобто з моменту смерті спадкодавця. Це означає, що потрібно прийняти спадщину фактично або подати заяву про прийняття спадщини за законом чи за заповітом саме у шестимісячний часовий проміжок від дня смерті спадкодавця.

З огляду на воєнні ризики і виклики сьогодення, значну кількість жертв серед цивільного населення на ТОТ та українських захисників на полі бою, а також неможливість в окремих випадках досить швидко встановити факт смерті та здійснити відповідну державну реєстрацію (іноді для цього потрібно більше року), на практиці часто траплялися випадки, коли спадкоємці пропускали шестимісячний строк для прийняття спадщини і змушені були звертатися до суду задля його продовження.

ЯК СТАЛО

У період дії воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті або дня, з якого її оголошено померлою, відповідні строки обчислюватимуться з дня державної реєстрації смерті особи. Наприклад, якщо мешканець Маріуполя загинув ще на початку повномасштабного вторгнення росії, а його родичі змогли зареєструвати смерть тільки в січні 2024-го, відлік строку для прийняття спадщини розпочнеться саме з моменту державної реєстрації смерті, а не з дня загибелі особи.

До слова, у цьому випадку закон матиме зворотну дію в часі. Зазначене правило буде застосовуватися до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні та до набрання чинності відповідними законодавчими змінами, а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців», - пояснила Ольга Оніщук.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.