Уряд вирішив нарешті передати адміністрування Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, включно з функціями збереження даних і захисту їх від руйнування, з рук приватної компанії («Ліги») до держави. Це випливає з постанови Кабміну від 29 березня 2024 р. №359 про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, доступу до нього та користування ним.
Цією постановою Мінюсту доручили вжити заходів до забезпечення державним підприємством, яке належить до сфери його управління та є адміністратором єдиних та державних реєстрів, до введення в дію Закону «Про правотворчу діяльність»:
«Ця постанова набирає чинності одночасно з введенням в дію Закону «Про правотворчу діяльність», крім пункту 2 цієї постанови, який набирає чинності з дня її опублікування» - йдеться у постанові Кабміну.
Нагадаємо, що Закон «Про правотворчу діяльність» вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Отже, судячи з рішення Кабміну, новий порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів набуде чинності невідомо коли. Відповідно, поки невідомо, коли саме держава почне адмініструвати Реєстр нормативно-правових актів.
Разом із тим, згідно п. 2 постанови вже зараз Мінюст повинен почати роботу щодо програмного забезпечення реєстру і потім разом з вказаною приватною компанією, яка нині опікується цим реєстром, забезпечити перенесення інформації до нового реєстру.
Як відомо, в Україні функціонують дві державні бази, де містяться текст законів, підзаконних та інших нормативно-правових актів – «Законодавство України» та Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, держателем якого є Мінюст, й інтерфейс якого є досить застарілим. Але технічним адміном останнього, як випливає із постанови є приватна компанія ТОВ «ІАЦ «ЛІГА».
Нагадаємо, що відповідно до постанови Кабміну від 23 квітня 2001 р. №376 адміністратором Реєстру була визначена «уповноважена Мін'юстом юридична особа, яка здійснює супроводження програмно-інформаційного забезпечення Реєстру, відповідає за його функціонування, збереження даних і захист їх від руйнування, технічну підготовку текстів нормативно-правових актів для внесення їх до відповідного фонду Реєстру із збереженням спеціальних ознак для забезпечення їх цілісності, формування і підтримання інформаційного фонду, відповідність інформації, що надається юридичним і фізичним особам з інформаційного фонду Реєстру, еталонним текстам Реєстру, здійснює обслуговування і веде облік користувачів Реєстру та організовує контроль доступу до нього.
Адміністратором Реєстру може бути визначена на конкурсних засадах юридична особа, яка відповідає встановленим Мін'юстом кваліфікаційним вимогам та з якою Мін'юст в установленому порядку уклав договір на виконання цих функцій».
Тому, власне за Реєстр і відповіла як технічний адмін приватна компанія.
За новим Порядком, який затвердив Кабмін, і який вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, адміністратором реєстру може бути лише юридична особа публічного права — державне підприємство, яке належить до сфери управління Мін’юсту. Власником реєстру визначена Власником Реєстру є держава в особі держателя Реєстру.
Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, органам державної влади (за їх згодою) протягом 12 місяців з дня введення в дію закону про правотворчу діяльність доручено подати держателю реєстру тексти чинних нормативно-правових актів, прийнятих ними з 24 серпня 1991 р. до дня введення Закону в дію та не включених до реєстру.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», в Єдиному реєстрі судових рішень при згадках законів, кодексів та іншого законодавства містяться посилання на приватні бази – «Ліга: закон» та «Закон онлайн». Разом з тим, існує державна база законодавства, яка доступна на веб-порталі Верховної Ради, а також добірка нормативно-правових актів, ведення якої забезпечує Міністерство юстиції України. Однак ці бази чомусь не використовуються в Реєстрі судових рішень. Виникає питання, як бути, якщо, наприклад, у приватній базі будуть міститися невірні дані стосовно певних положень законодавства або ж вони з тих чи інших причин припинять роботу.
Раніше «Судово-юридична газета» вирішила поцікавитися, чому відповідальним за Реєстр не підходять державні добірки нормативних актів та скільки коштують послуги з розміщення посилань. Як виявилося, все досить просто, розміщення посилань на приватні бази є додатковим джерелом наповнення бюджету підконтрольного ДСА підприємства, адже ДСА постійно наголошується на необхідності розширення економічної бази для отримання підприємством додаткового прибутку.
В свій час, у 2012 році, при виборі інформаційно-правової системи, яка стала би джерелом відповідних нормативних документів, пропозиція стосовно розміщення посилань була направлена Апарату комп’ютерних систем Верховної Ради України («Законодавство України»), однак там від цієї пропозиції відмовилися.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.