Чому у Реєстрі судових рішень містяться посилання на приватні бази законодавства: відповідь

Як відомо, в Єдиному реєстрі судових рішень при згадках законів, кодексів та іншого законодавства містяться посилання на приватні бази – «Ліга: закон» та «Закон онлайн». Разом з тим, існує державна база законодавства, яка доступна на веб-порталі Верховної Ради, а також добірка нормативно-правових актів, ведення якої забезпечує Міністерство юстиції України. Однак ці бази чомусь не використовуються в Реєстрі судових рішень. Виникає питання, як бути, якщо, наприклад, у приватній базі будуть міститися невірні дані стосовно певних положень законодавства або ж вони з тих чи інших причин припинять роботу.

«Судово-юридична газета» вирішила поцікавитися, чому відповідальним за Реєстр не підходять державні добірки нормативних актів та скільки коштують послуги з розміщення посилань.

Як виявилося, все досить просто, розміщення посилань на приватні бази є додатковим джерелом наповнення бюджету підконтрольного ДСА підприємства, адже ДСА постійно наголошується на необхідності розширення економічної бази для отримання підприємством додаткового прибутку.

В свій час, у 2012 році, при виборі інформаційно-правової системи, яка стала би джерелом відповідних нормативних документів, пропозиція стосовно розміщення посилань була направлена Апарату комп’ютерних систем Верховної Ради України («Законодавство України»), однак там від цієї пропозиції відмовилися.

У 2022 році ДП «ІСС» укладено також прибутковий договір з новим контрагентом ТОВ «Закон Онлайн». Вартість цих договорів не розголошується.

Мінцифри відповідає за Реєстри, але не за Реєстр судових рішень

Зазначимо, що у Державній судовій адміністрації від даного питання відмежувалися. «У ДСА України не відображена та не задокументована будь-якими засобами чи на будь-яких носіях запитувана Вами інформація», - зазначено у відповіді на запит видання. Сам запит ДСА переадресувала до підконтрольного їй ДП «Інформаційні судові системи».

У Вищій раді правосуддя, як раніше писала «Судово-юридична газета», вважають, що за всі питання, пов’язані з Реєстром, відповідає ДСА («пунктом 10 частини першої статтею 152  Закону «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», зазначили у ВРП), тож питання критеріїв для вилучення з публічної частини текстів судових рішень, знеособлення даних у рішеннях, необхідності внесення змін до Порядку ведення Реєстру судових рішень, який затверджує сама ж ВРП та всі інші питання, пов’язані з Реєстром, слід, за словами ВРП, адресувати до ДСА, а не до них.

Міністерство цифрової трансформації теж не цікавилося питанням, чому у державному Реєстрі містяться посилання не на державні бази даних законодавства. Стосовно використання посилань на «Ліга: Закон» та «Закон онлайн» у Мінцифри повідомили, що вони відповідальні за державну політику у сфері публічних електронних реєстрів, але не компетентні у цьому питанні.

Також у Мінцифрі вважають, що ЄСІТС вже повноцінно працює.

«Згідно з Положенням про Міністерство цифрової трансформації Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах: цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; впровадження електронного документообігу, розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності…

При цьому Мінцифри не володіє і не зобов'язане відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Водночас порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства визначає Закон України «Про доступ до судових рішень», згідно із частиною першою статті 3 якого для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

При цьому згідно із статтею 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує, зокрема ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Частиною першою статті 152 зазначеного Закону організацію комп’ютеризацію судів для здійснення судочинства, діловодства, інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також забезпечення ведення Єдиного державного реєстру судових рішень віднесено до повноважень ДСА.

Разом з тим згідно з Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну правову політику, є Мін’юст, який відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, підтримує тексти актів законодавства у контрольному стані, веде їх облік та здійснює зберігання; веде облік та здійснює зберігання чинних міжнародних договорів України, актів законодавства держав, з якими здійснюється обмін правовою інформацією; забезпечує ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, надання інформації з нього; здійснює офіційне опублікування нормативно-правових актів, чинних міжнародних договорів України, рішень Європейського суду з прав людини щодо України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України».

Крім того, згідно з Положенням про офіційний веб-сайт та інші веб-ресурси Верховної Ради України, затвердженим розпорядженням Голови Верховної Ради від 31.01.2022 № 21, веб-ресурси Верховної Ради України забезпечуються і технологічно підтримуються Апаратом Верховної Ради України та мають електронну адресу в доменній зоні rada.gov.ua. Публічна інформація, розміщена на офіційному веб-сайті та інших веб-ресурсах Верховної Ради України, є офіційним джерелом інформації.

Враховуючи викладене, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» направляємо зазначений запит до Державної судової адміністрації України, Міністерства юстиції України та Апарату Верховної Ради», - зазначили у Мінцифри.

Верховній Раді пропонували, але там не захотіли

Відповідь по суті запиту надало Державне підприємство «Інформаційні судові системи». Як зазначили у ДП, відповідно до Статуту підприємства, затвердженого Наказом ДСА від 26.11.2019 №1142, Підприємство є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління ДСА (Уповноважений орган управління).

«Підприємство створено з метою надання послуг, зокрема, з технічного, технологічного забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем (електронних баз даних), у тому числі, державних реєстрів, що створюються відповідно до законів України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, наказів Уповноваженого органу управління, з організації доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем державних реєстрів, а також з метою отримання прибутку від здійснюваної діяльності.

Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (далі – Порядок), Підприємство визначено адміністратором Єдиного державного реєстру судових рішень, на яке покладено функції з технічного та організаційно-технологічного забезпечення функціонування Реєстру, створення, вдосконалення та супроводження державної інформаційної системи Реєстру, надання доступу до Реєстру, забезпечення зберігання та захисту даних, що містяться в Реєстрі, у тому числі, забезпечення інформаційної взаємодії між Реєстром та іншими державними та недержавними інформаційними системами та інформаційними системами господарюючих суб’єктів.

Принагідно зазначаємо, що Уповноваженим органом управління (тобто, ДСА – прим. ред.) постійно наголошується на необхідності розширення економічної бази для отримання Підприємством додаткового прибутку.

В тому числі, згідно рекомендацій до аудиторського звіту за результатами здійснення планового внутрішнього аудиту діяльності Підприємства у період з 01.01.2021 по 30.06.2022, Підприємству рекомендовано вжити заходів управлінського характеру щодо пошуку та залучення додаткових джерел наповнення доходної частини фінансового плану Підприємства.

З метою виконання цих рекомендацій та з урахуванням положень Порядку в частині здійснення зазначеної інформаційної взаємодії, Підприємством в свій час було створене та в подальшому вдосконалене програмне забезпечення для систематизації даних з інформаційних систем, супровід та адміністрування яких здійснює Підприємство.

Починаючи з 2012 року Підприємство має договірні взаємовідносини прибуткового характеру з ТОВ «Ліга Закон» щодо надання послуг з систематизації даних. Метою реалізації інформаційної взаємодії між інформаційними ресурсами Підприємства та інформаційними ресурсами ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», на час виникнення в 2012 році зазначених договірних відносин, було поліпшення якості і функціональності текстів судових рішень, які містяться в Реєстрі, за рахунок утворення гіпертекстових посилань на нормативні документи, що розміщені в безкоштовній частині інформаційно-правових систем, в даному випадку, ТОВ «ЛІГА ЗАКОН».

Підприємство, на той час, маючи також намір утриматись від упередженого підходу при виборі інформаційно-правової системи, яка стала би джерелом відповідних нормативних документів та бажаючи отримати на конкурентних засадах доступ до кращого інформаційного продукту, листами від 03.04.2012 р. №764/12, №765/12 та №766/12 звернулось до основних власників інформаційно-правових систем, а саме, ПрАТ «ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ» (Правові системи «НАУ»), ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» («ЛІГА:ЗАКОН») та Апарату комп’ютерних систем Верховної Ради України («Законодавство України»), відповідно, з пропозицією співробітництва в даному напрямку. Позитивну відповідь щодо висунутої пропозиції Підприємство отримало лише від ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» листом від 09.04.2012р. №238.

Листами від 10.04.2012р. №15/12 та від 10.04.2012р. №19/6-88 ПрАТ «ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ» та Апарат комп’ютерних систем Верховної Ради України, відповідно, від запропонованого співробітництва відмовились.

Звертаємо увагу на те, що Міністерством юстиції України, ані на той час, ані зараз, не створена та не ведеться інформаційно-правова система на кшталт тих, що ведуться ПрАТ «ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ», Апаратом комп’ютерних систем Верховної Ради України та ТОВ «ЛІГА ЗАКОН». Тому звернення до Міністерства юстиції України з подібною пропозицією не мало жодних підстав.

З метою поліпшення якості та інформативної функціональності текстів судових рішень в 2022 році було розширено перелік інформаційних взаємодій та укладено також прибутковий договір з новим контрагентом ТОВ «Закон Онлайн».

Одночасно тривають технічні консультації щодо можливості запровадження інформаційної взаємодії з деякими іншими власниками нормативно-правових баз. Кількісний потенціал для таких інформаційних взаємодій практично не має будь-яких обмежень, в тому числі також і технічної складової», - відзначили у ДП «ІСС».

Разом з тим, ДП не розкрило інформацію про те, яка вартість договорів з «Ліга: закон» та «Закон Онлайн», тобто, скільки отримує підконтрольне ДСА підприємство за розміщення посилань у Реєстрі на приватні бази законодавства.

«Посилання на нормативні документи інформаційно-правових систем контрагентів створюються та надсилаються контрагентами до Реєстру в межах інформаційної взаємодії між їх інформаційними ресурсами та Реєстром з початку дії Договору.

Водночас, кожен з укладених Підприємством та іншою стороною договорів має умови зобов’язання не розголошувати та не розкривати конфіденційну інформацію щодо комерційної діяльності та умов відповідного договору.

Крім того, умовами кожного договору передбачена відповідальність за розкриття конфіденційної інформації, а також передбачено зобов’язання відшкодувати збитки, що можуть бути завдані внаслідок розкриття конфіденційної інформації щодо іншої сторони договору.

У зв’язку з вищевикладеним, з метою збереження конфіденційності інформації, та за для уникнення порушення прав контрагентів Підприємство не може надати запитувану Вами інформацію в цій частині запиту», - зазначили у ДП.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.