У судах запроваджують Правила організації ефективного судочинства – у Київському апеляційному суді відбувся круглий стіл, де обговорили їх мету, спільне бачення та перспективи

3 червня у Київському апеляційному суді відбувся круглий стіл, присвячений спільному баченню механізму практичної реалізації судами правил організації ефективного судочинства за участі очільниці проєкту «Судова влада і суспільство в Україні», заступниці голови суду Амстердама з міжнародного співробітництва та верховенства права Естер де Рой, а також представників Ради суддів України, ВРП, Верховного Суду, Північного апеляційного господарського суду, Деснянського районного суду Києва, Обухівського районного суду Київської області, Одеського апеляційного суду, Сьомого апеляційного адміністративного суду, прокуратури та адвокатури.

Основною темою обговорення стали розроблені пілотними судами в рамках вказаного проєкту документи. Відповідні правила були презентовані Київським апеляційним судом, Північним апеляційним господарським судом та Деснянським районним судом Києва.

Голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов зауважив, що метою круглого столу є обговорення положень та шляхів імплементації правил організації ефективного судочинства. Ці правила розроблялися судами-учасниками нідерландсько-українського проєкту МАТRА «Судова влада і суспільство в Україні» разом з експертами проєкту – професійними суддями Королівства Нідерланди. Аналогічні правила були розроблені та успішно застосовуються в Нідерландах.

Разом з тим, він зауважив, що при розробці і впровадженні таких правил суди-учасники проєкту зіштовхнулися з певним скептицизмом щодо можливості їх застосування в українському судочинстві з боку юридичної спільноти.

«Дійсно, деякі їх норми є інноваційними. Ми готові до конструктивної критики і бажаємо пояснити та переконати юридичну спільноту у важливості прийняття та застосування цих правил» - зазначив голова суду.

Так, Указом Президента від 11 червня 2021 роки було затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки. Метою було визначення подальших пріоритетів. Відповідно до цієї Стратегії однією з основних проблем є надмірна тривалість розгляду справ у судах та зарегульованість судового процесу. Іншою суттєвою проблемою є дефіцит суддівських кадрів. Найбільший дефіцит спостерігається в апеляційних судах загальної юрисдикції. Особливо не вистачає суддів, які спеціалізуються на розгляді кримінальних справ.

«Потрібно відверто казати про те, що сьогодні суди апеляційної інстанції загальної юрисдикції перебувають на межі зупинення здійснення правосуддя. І якщо в червні минулого року у мене була надія на те, що з початком роботи ВККС протягом року або максимум до кінця 2024 року ми зможемо отримати 45 нових суддів Київського апеляційного суду, то сьогодні у мене є обґрунтовані сумніви, що цей склад ВККС взагалі зможе це зробити до закінчення строку їх повноважень. У випадку непроведення конкурсу до апеляційних судів цим складом ВККС ми маємо розуміти, що найближчі 5 років не дочекаємося нових суддів в апеляційних судах загальної юрисдикції. Це матиме катастрофічні наслідки не лише для судів, але й для держави в цілому.

Вже сьогодні майже всі судді, які працюють в судовій палаті з розгляду кримінальних справ КАС, готові хоч завтра звільнитися у відставку, оскільки просто фізично не витримують величезного навантаження. Лише усвідомлення обов'язків працювати в період війни не дозволяє їм піти на цей крок. Але чи зможуть вони пропрацювати у такому ж темпі ще 5 років – є великі сумніви. Тому вже сьогодні потрібно думати про те, що потрібно зробити для того, щоб не допустити зупинки роботи судів, як допомогти і спростити роботу тим суддям, які лишаються працювати у таких надскладних умовах. Одним з варіантів є спрощення процесів та судових розглядів. І це можна робити не лише шляхом внесення змін до процесуального законодавства.

Розроблення правил організації ефективного судочинства покликане зробити судовий процес більш ефективним та оперативним. Ми прагнемо переконати учасників судових проваджень, що суд зацікавлений розглянути справу в максимально стислі строки, уникаючи безпідставних відкладень» - зазначив Ярослав Головачов. Допомогу в розробці таких правил Київському апеляційному суду надавали міжнародні партнери в рамках вказаного проєкту.

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик зауважив, що реформа судочинства передбачає формування суддівського корпусу з іншим підходом до добору суддів, а також створення Служби дисциплінарних інспекторів. Цю Службу сподіваються сформувати у вересні цього року.

Стосовно правил організації ефективного судочинства він зазначив важливість обговорення їх за участі представників прокуратури і адвокатури, а також, щоб вони не суперечили процесуальним кодексам, а фактично їх роз’яснювали. Тому ВРП вітає ідею практичної реалізації цих правил, але, на думку Григорія Усика, вони потребують доопрацювання.

Стосовно заповнення вакансій в судах, то, на його думку, песимістичний прогноз не справдиться. «Є проблеми. На жаль, ці проблеми пов’язані не лише з діяльністю ВККС, а у тому числі, це пов’язано з вимогами наших міжнародних партнерів» - зазначив Усик.

«Звичайно, для нас неприємно, що відбувається відтік кадрів, які ще могли працювати та навчати колег» - додав він. 

Естер де Рой відзначила зусилля судової влади України у розробці методології судової реформи та висловила повагу від неї та колег з Нідерландів у контексті того, як ці прагнення реалізуються українськими суддями. Вона підкреслила, що розроблені правила відіграють надзвичайно важливу роль, підсилюючи позицію громадянина для якнайкращого відправлення правосуддя і дотримання статті 6 Конвенції із захисту прав людини і основоположних прав.

«Мені здається, що це дуже потужний сигнал для суспільства з точки зору передбачуваності і прозорості правосуддя. Це обіцянка, яку ми даємо суспільству – ось, чого суди будуть дотримуватися» - зазначила вона, додавши, що правила – це «живий» документ, який може адаптуватися до потреб і викликів сьогодення.

Суддя Київського апеляційного суду Вікторія Соколова подякувала колегам з Нідерландів та організаторам проєкту, які надали своєрідну базу для урахування в документах найкращих традицій та практик. Проєкт почався у березні 2023 року.

Першими в Україні розробниками таких правил стали колеги з Одеського апеляційного суду.

В ході роботи над правилами КАС звертався до провідних науковців у галузі процесуального права, залучав до роботи ВРП, РСУ, Офіс Генпрокурора, направляв проєкти до регіональної прокуратури і Національної асоціації адвокатів України.

«Ми отримали схвалення від РСУ, ВРП, ОГП. Пропозиції і зауваження були отримані від Київської обласної прокуратури та НААУ, і вони були враховані при подальшій роботі» - зазначила вона.

За словами доповідачки, в основу правил покладено визначення звичаїв як правил поведінки, які можуть бути застосовані за умови відсутності правової норми. Процесуальні кодекси надають суду право розсуду, коли суд може вибрати між альтернативними варіантами поведінки, кожен з яких є законним. Відповідні дискреційні повноваження суду мають бути зрозумілі учасникам процесу, вони повинні бути оприлюднені і належним чином доведені.

Основна спрямованість цих правил це запобігання безпідставним відводам, сприяння своєчасному вчиненню процесуальних дій, плануванню судового розгляду, економії часу, визначення обставин, які не є поважними причинами для неявки у судове засідання, алгоритм дій при виникненні надзвичайних обставин тощо.

Правила організації ефективного господарського судочинства презентували судді Північного апеляційного господарського суду Тетяна Козир та Марина Барсук. Даний суд, як і КАС, є учасником пілотного проєкту. В рамках реалізації проекту ПАГС також підготував відеоролик, який роз’яснює необхідність існування таких правил.

Як зазначила Тетяна Козир, з урахуванням курсу України на членство в європейській спільноті, мають бути приведені у відповідність зі стандартами ЄС і правила організації судочинства. Під час прийняття процесуальних кодексів у новій редакції свого часу «випав» такий інструмент, як постанови Пленуму ВСУ та узагальнення судової практики, тому важливо знайти вирішення для низки питань, що сприяло б запобіганню необґрунтованим відводам та самовідводам, безпідставному відкладенню справ тощо.

В свою чергу, Марина Барсук відмітила, що ПАГС пішов шляхом узагальнення і роз’яснення процесуальних питань. «Ми не вигадували нічого нового. Ми пішли шляхом роз’яснення. Всі процесуальні питання, які ми роз’яснюємо в своїх постановах, і які потім нам підтримує або скасовує і дає свої роз’яснення Верховний Суд – всі ці проблемні питання ми виклали в цих правилах» - зазначила вона. Одним з головних напрацювань є те, що господарська юрисдикція має певні категорії справ, які розглядає тільки господарський суд – це справи щодо банкрутства і корпоративні спори. Відповідно, це було окремо врегульовано в розроблених правилах.

Валерія Бабко, суддя Деснянського районного суду міста Києва, який також є пілотним, і був активним учасником цього проекту разом з Обухівським районним судом Київської області, зазначила, що перша інстанція має особливості в розгляді справ, які стосуються широкого об’єму дослідження справи у першій інстанції, наявності присяжних в процесі, порядку повідомлення сторін, зокрема тих, хто знаходиться за межами України, порядку відводів у кожній юрисдикції, які винесені в окремі розділи правил тощо. 

«Сьогодні у нас є така можливість здійснити кроки, щоб полегшити роботу не лише суду, але й для об’єднання всієї юридичної спільноти. Я би просила адвокатів і прокурорів дослухатися до заклику судової системи долучитися до цієї співпраці – саме заради того, для чого ми всі працюємо – для захисту наших громадян» - зазначила вона.

В свою чергу, суддя Обухівського районного суду Київської області Максим Кравченко зазначив, що суд затвердив та оприлюднив правила організації судочинства в лютому 2024 року, і з того часу відкритий до прийняття пропозицій. Однак письмово будь-яких зауважень суд не отримував. За його словами, ці правила – це своєрідне «м’яке право», «гайдлайни» для заповнення прогалин, які суд бачить у процесі. Фактично вони сприяють аргументуванню так званих «проміжних» судових рішень, і не впливають на остаточне рішення. Вони дозволяють правильно побудувати процес, зробити його більш зрозумілим для учасників.

Член Ради суддів України, суддя ОАСК Костянтин Кобилянський, в свою чергу, відзначив, що питанням, яке потребує відповіді, є те, чи не буде суддю в подальшому притягнуто до відповідальності за застосування таких правил. Він додав, що Рада суддів України найближчим часом ухвалить рішення стосовно цих правил. На його думку, ці правила потрібно також буде обговорити в подальшому зі створеною Службою дисциплінарних інспекторів. Крім того, доцільно було б ініціювати зміни до процесуальних кодексів, зокрема, до статей, які регулюють права і обов’язки учасників процесу у контексті необхідності дотримуватися цих правил.

Член Ради суддів України, суддя Ржищівського районного суду Київської області Андрій Потапенко також не має сумнівів, що РСУ після отримання фіналізованої версії схвалить ці правила.

Підтримав концептуально схвалення правил і голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко. Звичайно, що адвокати скептично сприймають саме словосполучення «зловживання правом». Разом з тим, позитивом правил є те, що вони дозволяють учасникам процесу мати своєрідну «карту дій».

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська відзначила важливість ефективних систем правосуддя для залучення інвестицій, захисту соціальних прав та адаптації українського законодавства до стандартів ЄС.

Голова Північного апеляційного господарського суду Олег Хрипун зазначив, що робота над правилами зблизила представників різних юрисдикцій. Попереду – більш складна частина роботи з впровадження цих правил. Крім того, важливо не відштовхнути, а, навпаки, залучити до цього процесу представників адвокатури та прокуратури. Він висловив надію, що інші суди України також підтримають дану ідею.

Голова КАС Ярослав Головачов, на завершення круглого столу подякував всім учасникам, суддям пілотних судів, які провели об’ємну та кропітку роботу, міжнародним партнерам, зокрема пані Естер де Рой. «Сподіваюся, нам вдалося переконати юридичну спільноту у важливості застосування правил організації ефективного судочинства» - зазначив він. 

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.