Чоловік 8 років незаконно перебував під слідством та судом – Верховний Суд визначив, як рахувати період для розрахунку розміру відшкодування моральної шкоди

10:42, 18 листопада 2024
Апеляційний суд постановив стягнути з держави на користь чоловіка, який незаконно перебував під слідством та судом, моральну шкоду в розмірі 2 млн грн, але Верховний Суд вказав, що встановлення правильного періоду перебування особи під слідством і судом впливає на правильність визначення мінімального розміру моральної шкоди, і зменшив суму до 900 000 грн.
Чоловік 8 років незаконно перебував під слідством та судом – Верховний Суд визначив, як рахувати період для розрахунку розміру відшкодування моральної шкоди
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Завершальним днем строку, за який нараховується моральна шкода, завдана громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, є день набрання законної сили виправдувальним вироком або судовим рішенням, яким закрито провадження у кримінальній справі. На це вказав у своїй постанові від 4 вересня 2024 року по справі №205/4113/21 Верховний Суд.

Історія справи

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Дніпровської обласної прокуратури у справі за позовом чоловіка до Державної казначейської служби, Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Позивач зазначав, що майже 10 років незаконно перебував під слідством та судом. Вказував, що відносно нього незаконно порушувалися кримінальні справи та проводилося незаконне досудове розслідування, незаконно висувалися обвинувачення у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено відповідальність до 12 років позбавлення волі, незаконно проводилися оперативно-розшукові заходи, незаконно застосовувалися запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та підписки про невиїзд, незаконно вживались та вживаються до теперішнього часу заходи забезпечення кримінального провадження (арешт майна).

Вважав, що внаслідок зазначених незаконних дій та рішень порушено його конституційні права, у результаті його затримання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він був змушений припинити професійну діяльність як адвокат.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Судове рішення мотивовано тим, що з 15 серпня 2011 року (день проведення обшуку за місцем проживання, роботи та в автомобілі) розпочалося кримінальне переслідування щодо чоловіка, 30 листопада 2011 року його було затримано. Під слідством чоловік перебував до 6 вересня 2019 року, оскільки постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 закрито кримінальне провадження у зв’язку із встановленням відсутності в діяннях складу кримінальних правопорушень.

Отже, позивач перебував під слідством з 15 серпня 2011 року до 6 вересня 2019 року, тобто 100 місяців. Суд врахував ступінь спричинених моральних страждань поза триманням під вартою.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, та в частині стягнення судових витрат на професійну правову допомогу скасував, ухвалив у цій частині нове судове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.

Стягнув з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь чоловіка моральну шкоду в розмірі 2 044 393 грн. Постанову апеляційного суду мотивовано, зокрема тим, що період перебування позивача під слідством у межах позовних вимог із 15 серпня 2011 року (початок кримінального переслідування позивача у зв’язку із проведенням обшуків в автомобілі, за місцем роботи та проживання) до 4 листопада 2021 року (подання заяви про збільшення позовних вимог) становить 124 місяці і 4 дні, який складається з: 95 місяців 21 день (з 15 серпня 2011 року до 29 листопада 2011 року та з 11 квітня 2014 року до 4 листопада 2021 року) – проведення обшуків, проведення інших процесуальних дій, нескасування арешту на майно позивача, що діє на час перегляду рішення суду судом апеляційної інстанції, закриття кримінального провадження, та 28 місяців і 13 днів (з 30 листопада 2011 року до 10 квітня 2014 року) – перебування позивача під вартою. Також апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції правильно врахував ступінь спричинених моральних страждань позивача поза триманням під вартою.

Що вирішив Верховний Суд

Переглядаючи справу, Верховний Суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з огляду на таке.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (стаття 23 ЦК).

Підстави, особливості та порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК та Законом «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеним законодавством, за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.

Законодавством України встановлений лише мінімальний розмір для визначення моральної шкоди, а не граничний.

Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, вважав, що останнім днем перебування чоловіка під слідством і судом не може бути 6 вересня 2019 року (дата закриття кримінального провадження), оскільки арешт майна позивача до цього часу не скасовано. Проте апеляційний суд не врахував, що завершальним днем строку, за який нараховується моральна шкода, завдана громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, є день закриття кримінального провадження.

Встановлення правильного періоду перебування особи під слідством і судом впливає на правильність визначення мінімального розміру моральної шкоди, який не може бути зменшено, однак суд може його збільшити з урахуванням конкретних обставин справи.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди змінив, зменшивши її розмір до 900 000 грн.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Денис Попков
    Денис Попков
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Олена Радіонова
    Олена Радіонова
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • В'ячеслав Маринич
    В'ячеслав Маринич
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді