Громадська організація чи спілка: який формат дає більше можливостей в Україні
Створення громадського об’єднання в Україні залишається одним із ключових механізмів реалізації громадянських ініціатив — від волонтерської та правозахисної діяльності до запуску масштабних суспільних проєктів. Основним нормативним актом у цій сфері є Закон України «Про громадські об’єднання», який визначає правовий статус, порядок створення та особливості діяльності таких організацій.
Законодавство визначає громадське об’єднання як добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права, створене для захисту прав і свобод та задоволення суспільних інтересів — економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших.
Громадська організація та громадська спілка: у чому різниця
При цьому закон розмежовує дві організаційно-правові форми громадських об’єднань, наголошують у Мін’юсті. Громадська організація створюється виключно фізичними особами, які є її засновниками та членами. Натомість громадська спілка засновується юридичними особами приватного права, а її учасниками можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.
Громадське об’єднання без статусу юридичної особи: особливості та переваги
Одним із ключових питань під час створення об’єднання є вибір правового статусу — із набуттям статусу юридичної особи або без нього. Закон дозволяє функціонування в обох форматах, однак кожен із них передбачає різний обсяг прав та обов’язків.
Незалежно від обраної форми громадські об’єднання мають право проводити навчальні та публічні заходи, організовувати семінари, тренінги та круглі столи, поширювати інформацію про свою діяльність, а також взаємодіяти з органами державної влади та місцевого самоврядування. Зокрема, йдеться про подання звернень, скарг, пропозицій та отримання публічної інформації.
Формат громадського об’єднання без статусу юридичної особи вважається більш спрощеним. Для нього передбачена швидша процедура реєстрації, а також відсутній обов’язок ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності до податкових органів. Така модель найчастіше використовується для громадської активності, волонтерських ініціатив, організації мирних зібрань, подання петицій або участі у громадських радах при органах влади.
Статус юридичної особи для громадського об’єднання: які можливості відкриває
Водночас статус юридичної особи значно розширює можливості організації. Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України, юридична особа може мати відокремлене майно, набувати майнових та немайнових прав, виступати стороною в судових процесах.
Наявність такого статусу дозволяє громадському об’єднанню відкривати банківські рахунки, отримувати гранти та бюджетне фінансування, орендувати приміщення, офіційно наймати працівників, створювати відокремлені підрозділи та засновувати власні медіа. Також організація може здійснювати підприємницьку діяльність, якщо це передбачено її статутом.
Разом із додатковими можливостями юридична особа отримує й ширший обсяг обов’язків. Зокрема, йдеться про ведення бухгалтерського обліку, подання податкової та фінансової звітності, а також дотримання вимог фінансового контролю.
Як обрати організаційно-правову форму громадського об’єднання
Юристи наголошують, що вибір організаційної форми безпосередньо залежить від цілей діяльності об’єднання. Якщо організація планує працювати з фінансуванням, майном, персоналом чи масштабними проєктами, статус юридичної особи фактично стає необхідністю. Водночас для локальних ініціатив та правозахисної діяльності часто достатньо формату без статусу юридичної особи.
Таким чином, визначення обсягу правосуб’єктності є одним із базових рішень під час підготовки установчих документів громадського об’єднання та визначає подальший формат його діяльності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
