Закон про підвищення податків набуде чинності 1 грудня – хто та як платитиме військовий збір та інші податки

Як раніше анонсував прем’єр-міністр Денис Шмигаль, закон 4015-IX про підвищення податків набере чинності 1 грудня. Нагадаємо, що відповідний законопроект 11416-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» Верховна Рада ухвалила у жовтні, і передбачалося, що частина його норм набере чинності «заднім числом» з 1 жовтня. Відповідно наразі плануються зміни до цього закону, втім, вони будуть внесені вже після 1 грудня, тому деякий час закон буде працювати так, як він викладений.

«Судово-юридична газета» проаналізувала закон в підписаній Президентом редакції.

Наразі закон передбачає, що частина норм набере чинності з 1 січня 2025 року, а саме це стосується зміни термінів подання звітності з податку на доходи фізичних осіб (з квартального на місячний), змін до пункту 136.1-1 стосовно базової ставки податку в 25%, змін до пункту 141.13 ПК щодо авансового внеску з податку на прибуток підприємств, які здійснюють торгівлю валютою в готівковій формі, а також змін до статті 46 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Доходи платників військового збору – осіб, визначених пунктом 162.1 ПК (тобто, фізичних осіб, податкових агентів), нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності новим законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПК.

Законодавець також доручив Кабміну у 3-місячний строк внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель для урахування наслідків зменшення рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення через зміни клімату, у тому числі через зменшення гідротермічного коефіцієнта зволоження, а також зменшення площ зрошуваних земель внаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС, передбачивши, що зазначені зміни застосовуватимуться до результатів загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2025 року.

Як і хто буде платити військовий збір за новими ставками

Встановлено, що платниками військового збору є:

1) військового збору у розмірі 5% – особи, визначені пунктом 162.1 Податкового кодексу. Тобто, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент;

2) фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку І, ІІ та ІV груп. Вони будуть платити військовий збір у 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня, з розрахунку на календарний місяць. Вони сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків здійснюється контролюючими органами.

3) платники єдиного податку ІІІ групи. Вони будуть платити військовий збір у розмірі 1% від доходу, визначеного згідно із статтею 292 ПК. Ці платники збору сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3, встановлюється з 1 жовтня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.

Починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1, тобто, фізосіб, податкових агентів, знов має становити 1,5%.

Разом з тим, закон містить виключення для військовослужбовців та працівників ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ГУР, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони України, Держспецзв’язку, Державної спеціальної служби транспорту. Вони будуть платити військовий збір у розмірі 1,5% після вступу в силу нового закону.

Платники збору, зазначені у підпунктах 2 та 3, відображають суми військового збору (у тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Платники збору, зазначені у підпунктах 2 та 3, несуть відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору у розмірах, встановлених ПК за порушення правил сплати (перерахування) сум єдиного податку для відповідної групи платників єдиного податку.

Об’єктом оподаткування збором є:

1) для платників, зазначених у підпункті 1, тобто, для фізичних осіб-резидентів, нерезидентів з доходами в Україні, податкових агентів, - доходи, визначені статтею 163 ПК (тобто, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України)

2) для платників, зазначених у підпункті 2 тобто, платників єдиного податку І, ІІ та ІV груп, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня;

3) для платників єдиного податку третьої групи, - доходи, визначені статтею 292 ПК.

Мінімальне податкове зобов’язання

Встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів (до змін було «станом на 1 січня 2022 року»).

Відомості про місцезнаходження земельних ділянок відносно меж населених пунктів визначаються згідно з даними про межі адміністративно-територіальних одиниць, внесеними до Державного земельного кадастру.

У разі відсутності таких даних у Земельному кадастрі до земельних ділянок у межах населених пунктів відносяться земельні ділянки, які розташовані на території сіл, селищ, міст, відповідно до даних індексних кадастрових карт (планів) Державного земельного кадастру.

Також установили, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38-1 цього Кодексу, застосовується із значенням 0,057.

Крім того, вирішено установити, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38-1 цього Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, - 1400 гривень з 1 гектара. Дія цього пункту не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ.

База оподаткування платою за землю

Базою оподаткування є:

нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Однак положення пункту щодо бази оподаткування площі земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено, не поширюються на рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду, нормативна грошова оцінка яких раніше не проводилася та/або не була затверджена в порядку, визначеному законодавством, та за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області.

Рішення рад оприлюднюються органом місцевого самоврядування не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення та застосовуються з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення.

Замість кварталу – місяць

Встановлено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (до змін було «для податкового кварталу» і «з розбивкою по місяцях звітного кварталу»).

Також встановлено, що податкові агенти - надавачі бюджетних грантів у податковому розрахунку, відображають (за звітний місяць) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів.

Подання інформації про прийняття на роботу та звільнення

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, податкові агенти повинні будуть подавати інформацію податковій про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а також інформацію, передбачену статтею 51 цього Кодексу. Тобто, скорочено строк для подання даних – з 40 до 20 днів, і замість кварталу вводиться місяць.

Зміни для нотаріусів

Встановлено, що нотаріус щомісяця в порядку, встановленому відповідним розділом для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію, в якій зазначає відомості про посвідчені ним протягом звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 ПК, в тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Також нотаріус щомісяця в порядку, встановленому для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію, в якій зазначає відомості про посвідчені ним протягом звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, в тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Передбачено, що суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щомісяця в порядку, встановленому цим розділом, подає до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, в якому зазначає інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому цим Кодексом порядку, та щомісяця в порядку, встановленому цим розділом, подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, в якому зазначають інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку.

Нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

Відповідно у згаданому підпункті «б» пункту 176.2 статті 176 передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Розширено повноваження податкової

Додано, що податкові органи, крім нинішніх повноважень, ще здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.

Камеральна перевірка

Розширено перелік, що може бути предметом камеральної перевірки. Там, таким предметом також можуть бути  своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.

Базова ставка у 25%

Встановлено, що базова (основна) ставка податку становить 25% для цілей:

а) оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу;

б) оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до статті 39-2 цього Кодексу;

в) застосування положень пункту 57.1-1 статті 57 цього Кодексу для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).

Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі

Встановлено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачується у розмірі:

а) еквівалентному 600 євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті (крім міста Києва), чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 1 січня року, що передує поточному року;

б) еквівалентному 700 євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у місті Києві;

в) еквівалентному 200 євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших, крім передбачених підпунктами "а" та "б" цього підпункту, населених пунктах або за межами населених пунктів

Авансові внески для торгівлі пальним

Встановлено, що платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому пунктом 141.14 статті 141 цього Кодексу.

Особливості оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним

Платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному підпунктом 141.14.2 цього пункту.

Терміни "роздрібна торгівля пальним", "місце роздрібної торгівлі пальним" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами "б" і "в" цього підпункту;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, - у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15 °C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, - у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до цього пункту, є невід’ємною частиною податку на прибуток.

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення статті 43 цього Кодексу.

Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою підпунктом 141.14.1 цього пункту для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.

У разі якщо платник податку не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного підпунктом 141.14.1 цього пункту, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 цього Кодексу.

Для цілей застосування цього пункту скрапленим газом слід вважати пропан або суміш пропану з бутаном, скраплений газ природний, інші гази, за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 11 00 00, 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 та/або обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15 °С.

Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб

У новій редакції п. 177.5.1 передбачено, що авансові внески з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно, крім випадку, визначеного підпунктом 177.5.1-1 цього пункту, згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті, без врахування доходів і витрат, визначених абзацом третім пункту 177.10 цієї статті, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Відповідно, у п. 177.5.1-1 передбачається, що платники податку - фізичні особи - підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, сплачувати авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному цим підпунктом.

Терміни "роздрібна торгівля пальним", "місце роздрібної торгівлі пальним" вживаються у значеннях, наведених у Законі «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами "б" і "в" цього підпункту;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, - в розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15 °C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, - у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.

Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб, сплачені відповідно до цього підпункту, є невід’ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.

Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначене цим підпунктом, вважається узгодженим з моменту виникнення такого зобов’язання, що визначається за календарною датою, встановленою абзацом першим цього підпункту для граничного строку сплати авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до цього підпункту, протягом строку, встановленого абзацом першим цього підпункту, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 цього Кодексу.

Окремо у перехідних положення установили, що положення підпункту 177.5.1-1 застосовуються з першого числа місяця, в якому набрав чинності закон про підвищення податків.

Як виняток з положень підпункту 177.5.1-1, за місяць, в якому набрав чинності закон про підвищення податків, сплата авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, обрахованого відповідно до положень підпункту 177.5.1-1, для платників податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, здійснюється протягом 20 календарних днів з дати набрання чинності законом про підвищення податків. Таке грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб вважається узгодженим у момент його виникнення, який визначається за календарною датою, встановленою цим абзацом для граничного строку сплати авансового внеску.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий у рамках реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва у рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», затвердженого Кабміном.

У п. 177.5.3 встановлено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Для платників податку - фізичних осіб - підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до підпункту 177.5.1-1 цього пункту, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.

Надміру сплачені суми податку (крім випадків, визначених абзацами четвертим та п’ятим цього підпункту) підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до підпункту 177.5.1-1 цього пункту, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.

Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до підпункту 177.5.1-1 цього пункту не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення статті 43 цього Кодексу.

Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Обов’язки платників єдиного податку

Пункт 298.2.3 ПК, який визначає, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, доповнено нормою про обов’язок перейти у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Встановлено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, а також за наступні податкові (звітні) роки до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі - допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Якщо платник податку отримував доходи, передбачені цим пунктом, то його обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) вважається виконаним і податкова декларація не подається. У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до інших положень цього Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені цим пунктом.

Податкові повідомлення-рішення, які були винесені платникам податків за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації у випадках, передбачених цим пунктом, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно".

Положення про те, що якщо платник податку отримував доходи, передбачені цим пунктом, то його обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) вважається виконаним і податкова декларація не подається, а у разі якщо платник податку зобов’язаний подавати декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до інших положень цього Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені цим пунктом, застосовуються до податкових (звітних) періодів 2022 та 2023 років, а також наступних податкових (звітних) років до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.

Податок на прибуток підприємств

Встановлено виключення для правила, що сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не врахована у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі отриманого з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2024 року в порядку, визначеному підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу.

Ця норма застосовується з урахуванням особливостей, визначених новим пунктом 70 Перехідних положень. А саме, установлено, що за результатами податкового (звітного) 2024 року базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень пункту 57.1-1 статті 57 цього Кодексу становить 50%.

Сума податку на прибуток підприємств за 2024 рік за ставкою 50% визначається за звітний період - 2024 рік у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік. Нарахування та сплата грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за попередні податкові (звітні) періоди 2024 року (квартал, півріччя та три квартали) за базовою (основною) ставкою, що діяла до набрання чинності законом про підвищення податків, не є порушенням правил нарахування та сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

За результатами податкового (звітного) 2024 року банки не застосовують положення, передбачені підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу, та не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

У разі застосування за попередні податкові (звітні) періоди 2024 року положень, передбачених підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу, та/або сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, передбачених пунктом 57.1-1 статті 57 цього Кодексу за ставкою 25 відсотків, банки у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2024 рік відображають уточнені показники (суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів, у тому числі за період з 1 січня 2024 року, суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів за ставкою 50 відсотків), що містяться у поданих ними раніше податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств. У разі відображення уточнених показників з підстав, визначених цим пунктом, санкції, передбачені статтею 50 цього Кодексу, не застосовуються. У разі виникнення додаткового грошового зобов’язання, яке виникає внаслідок передбаченого цим пунктом уточнення показників, таке грошове зобов’язання підлягає сплаті у строки, встановлені для сплати податкового зобов’язання за результатами 2024 року.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не врахована у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі отриманого з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2025 року в порядку, визначеному підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу.

Також внесені зміни до статті 9 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які встановлюють, що положення цієї статті не звільняють від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО під час здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, у тому числі під час прийняття або повернення коштів, внесених прямо або опосередковано для участі в азартних іграх, виплати коштів гравцям, а також продажу та/або обміну ігрових замінників гривні, у тому числі електронних грошових замінників.

Крім того, встановлено, що у період починаючи з дати набрання чинності законом про підвищення податків для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957, збільшений на 50%. Податкова служба оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності законом про підвищення податків.

Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв переглядаються урядом відповідно до статті 68 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX з урахуванням 50-відсоткового збільшення.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.