Місія МВФ 20 лютого починає перевірку виконання Україною реформ — чому вимоги МВФ змінити КПК та створити новий спецсуд викликають запитання

20 лютого у Києві почала роботу місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) на чолі з Гевіном Греєм. Предметом є обговорення з представниками влади України 7-го перегляду Програми розширеного фінансування (EFF). Якщо Україна успішно пройде цей перегляд, то отримає до бюджету 917,54 млн доларів, що, порівняно з деякими грантами, є відносно невеликою сумою. Втім, справа не лише в грошах, а й у тому, що виконання вимог МВФ є «маяком» для надання коштів від інших партнерів.

Для того, щоб перегляд був успішний, Україна мала виконати низку реформ, визначених восени МВФ у меморандумі – зокрема прийняти зміни до КПК та закон про новий вищий адміністративний суд. Втім, їх виконання зіштовхується з питаннями від юридичної спільноти щодо доцільності розширення можливостей тиску на бізнес шляхом посилення ролі правоохоронців у КПК, а також щодо доцільності створення цілого окремого спецсуду, призначеного саме під розгляд справ проти кадрових комісій з вирішальним голосом іноземців.

Зміни до КПК можуть посилити тиск на бізнес

У Меморандумі з МВФ за результатами минулого, 6-го перегляду програми, йшлося зокрема про те, що Україна до кінця січня 2025 року ухвалить закон про посилення корпоративної кримінальної відповідальності. «Закон буде застосовуватися до приватних і державних юридичних осіб як резидентів, так і нерезидентів України та охоплюватиме, серед іншого, національні корупційні злочини» - зазначено у документі.

Відповідний закон Верховна Рада вже ухвалила, щоправда, зі значною критикою від бізнесу –були розширені права прокурорів та слідчих.

Так, 26 грудня 2024 року набув чинності закон 4111-IX про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу (законопроект 11443). Як раніше писала «Судово-юридична газета», за цим законом слідчі і прокурори зможуть обмежувати роботу бізнесу, якщо вважатимуть, що бізнес може перешкодити розслідуванню.

Відповідно до цього закону підприємствам зможуть обмежити діяльність у разі наявності у прокурора чи слідчого «достатніх підстав вважати», що від імені юридичної особи чи в її інтересах можуть вчинятись дії, спрямовані на те, щоб «перешкодити кримінальному провадженню». 

Також під час 6-го перегляду програми Україна у Меморандумі з МВФ пообіцяла внести інші зміни до КПК, зокрема:

• скасувати обов’язкове закриття досудового розслідування у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру;
• після закінчення строків та клопотання обвинуваченого або потерпілих сторін, надати слідчому судді можливість своєчасно зобов'язати прокурорів прийняти рішення про досудове розслідування (або припинити провадження, або завершити досудове розслідування), або відхилити клопотання.
• забезпечити «повну правову визначеність» щодо правового регулювання та визначення строків досудового розслідування після подання повідомлення про підозру.

Стосовно ідеї скасувати «автоматичне» закриття справи, якщо правоохоронці не змогли віднайти необхідні докази у встановлені строки після повідомлення особі про підозру, то тут проти виступає бізнес. Адже пропоновані законопроектами 12367 та альтернативними зміни до КПК будуть розповсюджуватися не лише на справи про корупцію, а й на всі категорії кримінальних справ, що, на думку юридичної спільноти, дозволить «вічно» тримати бізнес «на гачку».

Так, бізнес-об’єднання опублікували спільну заяву, в якій вказали, що прийняття законопроекту 12367 та його аналогів призведуть до паралізації та блокування господарської і комерційної діяльності через слідчі дії. «Також такі зміни можуть створити додаткові важелі впливу на підприємців та потенційний тиск на бізнес, а також створити підстави для свавілля правоохоронних органів» - зазначено у заяві.

Крім того, відповідно до Меморандуму Україна мала «підвищити ефективність режиму кінцевої бенефіціарної власності для виявлення конфлікту інтересів». А саме, до кінця грудня 2024 року Мін’юст мав посилити «оперативну базу для отримання достовірної та актуальної інформації про кінцевих бенефіціарних власників».

ВАСУ, ВСПС, СОАС чи СААС

Як раніше писала «Судово-юридична газета», у тексті Меморандуму з МВФ також йдеться про те, що Україна для отримання подальшого фінансування до кінця грудня 2024 року повинна була ухвалити закон про створення нового Вищого суду з публічних спорів (HPDC) для розгляду адміністративних справ проти національних державних органів.

При цьому в Меморандумі йдеться про те, що відбирати суддів такого суду потрібно з тими ж процесами перевірки кандидатів, які використовуються для відбору суддів Антикорсуду. Тобто, їх має перевіряти група, яка повністю складається з іноземних експертів – без участі українців.

Так, Україна у Меморандумі з МВФ зобов’язується ухвалити закон про створення Вищого суду з публічних спорів з першою та апеляційною палатами, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (зокрема, НБУ, НАБУ, НАЗК) із суддями, які пройшли відповідну перевірку на професійну компетентність та доброчесність з вирішальним голосом незалежних експертів з міжнародним досвідом за моделлю Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ).

«Важливо, що модель ГРМЕ використовуватиметься для оцінки доброчесності кандидатів до Вищого суду з публічних спорів» – підкреслив МВФ.

Необхідність залучення «незалежних експертів» згадується і у рекомендаціях Єврокомісії на 2025 рік, але там не йдеться саме про ГРМЕ.

Наразі виконанням цієї вимоги МВФ може стати прийняття Верховною Радою повністю переробленого за змістом до другого читання законопроекту №12368-1, яким пропонується визначити в законі про судоустрій два окремих вищих спеціалізованих суди – Спеціалізований окружний адміністративний суд (СОАС) та Спеціалізований апеляційний адміністративний суд (СААС).

Щоправда, законопроект не передбачає застосування згаданої МВФ моделі ГРМЕ для перевірки доброчесності кандидатів до СОАС та СААС, а пропонує створити Експертну раду, половину якої обиратиме Рада суддів України.

У Мінюсті раніше запевнили, що модель, коли кандидатів у новий суд будуть перевіряти групою, яка не цілком складається з іноземців, «погоджена з партнерами». Чи дійсно це так, стане відомо після завершення 7-го перегляду програми.

Доцільність створення цього нового спецсуду поки обговорюється лише з точки зору виконання вимог іноземних фінансових донорів – про інші підстави, які спонукають українську владу утворити ще один суд, достеменно невідомо.

Втім, з огляду на те, що такому суду будуть підсудні кадрові рішення з визначення керівників НАБУ, САП, НАЗК, АРМА, БЕБ, Держмитслужби – яких відбирають за ключової ролі іноземних партнерів, вочевидь, останні просто хочуть «підстрахуватися» додатковими гарантіями при оскарженні результатів конкурсів у «звичайних» судах. 

Також у Меморандумі з МВФ, виконання якого перевірятиме нинішня місія, йдеться про необхідність завершення зовнішнього аудиту ефективності НАБУ за участю трьох незалежних експертів із міжнародним досвідом. Завершення та публікація звіту згідно Меморандуму планується на кінець лютого 2025 року. Обіцяно, що аудиторський звіт «міститиме чіткі, аргументовані та засновані на доказах висновки, а також пріоритетні рекомендації щодо ефективності НАБУ та його операційної та інституційної незалежності».

Відповідно також планується провести зовнішній незалежний аудит САП та опублікувати аудиторський звіт відповідно до дворічного періоду.

Крім того, згідно з «ширшими планами реформування судово-експертної системи для кримінально-виконавчої діяльності», планується забезпечити, щоб НАБУ до кінця липня 2025 року отримало доступ до незалежних і компетентних судово-медичних експертів.

Ще один «маяк», це надання НАБУ повноважень щодо перехоплення комунікацій (прослуховування телефонних розмов), а саме забезпечення НАБУ ресурсами, обладнанням та технологічними рішеннями, щоб самостійно перехоплювати зв'язок стаціонарних і мобільних пристроїв.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.