Під час обговорення пенсійної реформи Галина Третьякова наголосила на необхідності відв’язати посадові оклади від прожиткового мінімуму

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова взяла участь в експертній дискусії, присвяченій пенсійній реформі. Захід профінансувала програма від уряду Великої Британії. Крім того, у заході взяли участь перша заступниця Міністра соціальної політики Дарина Марчак.

Нагадаємо, що МВФ очікує від уряду внесення законопроекту про пенсійну реформу в Україні в цьому році.

Предметом обговорення стали питання щодо реформування солідарної пенсійної системи.

Як повідомляє Комітет, було констатовано, що поточна ситуація ставить під загрозу довгострокову стійкість пенсійного забезпечення, що вимагає подальших законодавчих змін і стратегічного перегляду підходів до функціонування пенсійної системи України.

Галина Третьякова зазначила, що «проблематику пенсійного забезпечення солідарного рівня можна вирішити лише на макроекономічному рівні».

Вона поінформувала присутніх про актуальні проблеми пенсійної системи, які мають комплексний юридичний характер і потребують системного вирішення на законодавчому рівні. До них, за її словами, належать наступні.

Демографічна криза, а саме зменшення чисельності працездатного населення та збільшення частки пенсіонерів створюють надмірне навантаження на солідарну систему.

Низький прожитковий мінімум та його невідповідність фактичним потребам:

– відсутність єдиного методологічного підходу до визначення розміру прожиткового мінімуму, що призводить до його штучного заниження;

– вплив низького прожиткового мінімуму на розрахунок соціальних виплат, у тому числі мінімальної пенсії.

«Наш комітет про це неодноразово вказував Мінфіну. Проблематика криється в реформі «Гройсмана та Реви» 2016 року, коли велика кількість посадових окладів в 14 законах України була прив’язана до прожиткового мінімуму з різними коефіцієнтами аж до 75. Я цю проблему називаю «340 vs 475».

Мова йде про те, що якщо ми піднімемо наразі прожитковий мінімум до 6 тисяч, то для забезпечення мінімальної пенсії, яку отримують у нас сьогодні близько 30% пенсіонерів, потрібно буде 340 мільярдів. А для того, щоб на тому самому рівні прожитковому мінімумі забезпечити оплату в державних установах, потрібно буде 475 мільярдів гривень.

Таким чином, відв’язка в 14 законах посадових окладів від прожиткового мінімуму є другою макроекономічною проблемою» – зазначила Третьякова.

Нагадаємо, восени 2024 року міністр соцполітики Оксана Жолнович закликала депутатів повернутися до законопроекту 3515, яким планується відв'язати «мінімалку» від прожиткового мінімуму та запровадити оподаткування для домогосподарств.

Також це проблеми системи соціального страхування (застаріла модель, низький рівень виплат):

– фінансова невідповідність розподілу пенсійного надходження від ЄСВ;

– відсутність належного управління системою за участі СПО роботодавців та профспілок.

Крім того, проблемою є «списки №1 і №2» (пільгове пенсійне забезпечення):

– відсутність чітких критеріїв актуалізації списків №1 та №2 відповідно до сучасних змін у трудовому законодавстві та умовах праці;

– відсутність справедливого розподілу зобов’язань між роботодавцями та державою у фінансуванні таких пенсій.

Галина Третьякова також наголосила на проблемі фінансування судових витрат у справах щодо пенсійних спорів:

– відсутність ефективного механізму позасудового врегулювання пенсійних спорів;

– перевантаженість судової системи через велику кількість справ щодо пенсійного забезпечення;

Ще одне питання – диференціація пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Голова Комітету зазначила: «Диференціація пенсійного забезпечення є наслідком того, що ми не розглядаємо «солідарку» як солідарну систему, коли і багаті, і бідні сплачують різні внески, але пенсія однакова для всіх. Якщо б ми перерозподілили пенсію, порівну між пенсіонерами вона була б сьогодні на рівні 5,8 тисяч гривень. Це середнє пенсійне забезпечення на сьогодні. Водночас, ми цю солідарність вбили, запровадивши лише страхові механізми. Таку персоніфікованість 40% громадян сприймають як несправедливість».

Також проблемою, за її словами, є відсутність додаткових складових пенсійного забезпечення:

– відсутність накопичувальної пенсійної системи, як додаткового джерела доходу пенсіонерів;

– недостатнє залучення недержавних пенсійних фондів та інших механізмів довгострокового пенсійного страхування;

– відсутність законодавчих стимулів для роботодавців щодо участі у формуванні пенсійних накопичень працівників.

Крім того, Третьякову турбують спеціальні пенсійні режими (відсутність єдиного пенсійного віку):

– наявність категорій громадян, для яких не має пенсійного віку, а є лише вислуга, яка відрізняється від загальновстановленого пенсійного віку також створює фінансовий тиск на пенсійну систему;

– відсутність чіткої стратегії реформування спеціальних пенсій, що враховує демографічні та економічні виклики тощо.

За підсумками дискусії учасники підтвердили необхідність законодавчих змін у сфері пенсійного забезпечення, зокрема, перегляду механізмів виплат, усунення суперечностей у законодавстві та впровадження прозорих механізмів розрахунку пенсій.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.