Мобілізовані судді не мають право на отримання суддівської винагороди – Велика Палата Верховного Суду поставила крапку

Судді, які мобілізувалися на військову службу, не повинні отримувати суддівську винагороду. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду 13 березня 2025 року у постанові по справі 320/10955/23. Прикметно, що позов до Верховного Суду в цій справі подавав суддя Верховного Суду Андрій Калараш.

Як зазначає ВП ВС, у разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, а також в інших випадках, передбачених ч. 2 ст. 39 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.

У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується.

Обставини справи

За обставинами справи наказом голови суду від 5 березня 2022 року позивача, суддю Верховного Суду Андрія Калараша, було увільнено від роботи у зв’язку з призовом під час мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони на невизначений термін зі збереженням за ним місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати. Водночас із 19 липня 2022 року нарахування та виплату позивачеві суддівської винагороди припинено.

Позивач вважав, що чинне законодавство не передбачає зупинення виплати суддівської винагороди суддям, які проходять військову службу в ЗСУ, а таке зупинення є протиправним обмеженням гарантованих Конституцією України прав судді.

Суди попередніх інстанцій позов задовольнили, зазначаючи, що до спірних правовідносин не застосовуються норми ч. 3 ст. 119 КЗпП (у редакції Закону від 1 липня 2022 року 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким положення щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу виключено).

Що вирішила Велика Палата Верховного Суду

Велика Палата ВС не погодилася з такими висновками з огляду на таке.

Якщо суддя призваний для проходження військової служби, зокрема за призовом під час мобілізації, трудові відносини між ним і судом регулюються саме нормою ч. 3 ст. 119 КЗпП, оскільки в Законі «Про судоустрій і статус суддів» відсутня норма, яка б по-іншому регулювала ці відносини.

Поступивши на військову службу, позивач не втратив статусу судді, його повноваження судді збереглися в силу норм ч. 7 ст.126 Конституції України та ст. 119 Закону «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас він набув статусу військовослужбовця.

Будучи увільненим від виконання обов’язків зі здійснення правосуддя на період проходження військової служби, позивач у цей період не має права на отримання суддівської винагороди як винагороди за виконання професійного обов’язку судді. Він вступив у публічні правовідносини з державою щодо проходження військової служби на умовах, зокрема й щодо забезпечення (грошового, матеріального), які встановила держава для цього виду публічної служби. У зв’язку із цим припинення нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди є правомірним.

Нагадаємо, що наразі деякі судді, які є членами Вищої ради правосуддя, включно з її головою Григорієм Усиком паралельно з отриманням зарплати у ВРП отримують пенсію.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.