Вимоги щодо мови пропонують поширити на інформацію, яка публікується медіа у Telegram, X, Youtube та інших соцмережах

Посилення позицій державної мови у сферах освіти, інтернету та обслуговування є критично важливими для національної безпеки. На цьому наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на першому засіданні робочої групи з напрацювання змін до мовного законодавства.

Так, у грудні 2024 року за результатами засідання круглого столу «Мова на часі. Виклики і завдання державної мовної політики», організованого Комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, утворено робочу групу для напрацювання змін до законодавства, покликаних посилити утвердження і захист державної мови. Її співголовами визначено голову Комітету Микиту Потураєва та Уповноваженого Тараса Кременя.

«Сподіваюся, що найближчим часом будуть підготовлені законодавчі пропозиції, які посилять позиції української мови в сферах освіти, інтернету та обслуговування. В умовах російсько-української війни, коли ворог атакує нас не тільки на полі бою, але й інформаційно, важливо вчасно та ефективно протистояти кремлівській пропаганді. Питання мови – це питання нашої ідентичності. Саме тому захист державної мови та посилення відповідальності за порушення мовного законодавства - це кроки на шляху протидії загарбницьким планам недоімперії», - зазначив Тарас Кремінь. 

Робоча група працюватиме над підготовкою пропозицій, які дозволять: 

• унормувати мову надання послуг підприємствами, установами та організаціями, які перебувають на межі між освітою і сферою послуг, чітко поширивши на них загальні вимоги мовного законодавства; 
• уточнити вимоги законодавства про мову надання послуг, забезпечивши безумовне право на отримання послуг українською мовою;
• посилити вимоги до української як мови роботи і захист працівників на роботі та при прийомі на роботу від дискримінації за ознакою української мови; 
• уточнити вимоги до мови медіа, передусім у частині поширення мовних вимог, що діють для преси, радіо й телебачення, на онлайн-медіа, та інформацію, яку медіа поширюють на платформах спільного доступу (тобто, у соціальних мережах – прим. ред.); 
• спростити і зробити більш дієвою процедуру притягнення порушників мовного законодавства до відповідальності, зокрема через внесення необхідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Нагадаємо, за законом медіа – це засіб поширення масової інформації у будь-якій формі, який періодично чи регулярно виходить у світ під редакційним контролем та постійною назвою як індивідуалізуючою ознакою.

Закон «Про медіа» згадує про соцмережі («платформи спільного доступу до інформації») і визначає навіть певні типи забороненого контенту в них. Але Нацрада уповноважена законом вести діалог з адміністраціями соцмереж, закон не передбачає її безпосереднього впливу на власників сторінок у соцмережах.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.