Верховний Суд скасував звільнення від відбування покарання з випробуванням чоловіку за ухилення від мобілізації, бо він не скаржився на висновок ВЛК

Якщо обвинувачений в ухиленні від мобілізації не висловлював заперечень щодо висновку ВЛК про встановлення йому діагнозу і визнання його придатним, то посилання на відповідну хворобу і необхідність лікування при призначенні покарання з випробуванням не грає жодної ролі.

Такий висновок випливає з постанови колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 квітня 2025 року по справі №369/2038/22.

Так, вироком райсуду чоловіка було засуджено за ст. 336 КК за ухилення від призову на 3 роки позбавлення волі. Разом з тим, райсуд на підставі ст. 75 КК звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без змін. Прокурор подав касаційну скаргу.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд зазначив, що, як убачається з вироку, при призначенні засудженому покарання, суд урахував усі обставини справи, в тому числі і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке класифікуються як нетяжке, визнав обставинами, які пом`якшують покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю, взяв до уваги дані, що характеризують особу засудженого, а саме те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, дані досудової доповіді «Центру пробації», відповідно до якої виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, зокрема те, що на час проходження ВЛК у обвинуваченого був встановлений діагноз: консолідований перелом правої ключиці, поперековий остеохондроз ст. ремісії, далекозорий астигматизм обох очей, зокрема, вказаний перелом правої ключиці потребував оперативного втручання, у зв`язку з чим останній був прооперований в КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» (виписний епікриз) і на теперішній час потребує лікування, підтвердженням чому є електронне скерування до КНП «Чернігівська міська лікарня №2» та з огляду на відсутність обставин, які обтяжують покарання обставин, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та звільнив від його відбування з випробуванням з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК.

Апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу прокурора, який просив призначити покарання, яке слід відбувати реально, тобто без застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, визнав необґрунтованими такі доводи апеляційної скарги прокурора та погодився з висновком суду першої інстанції про призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК.

Однак колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок суду апеляційної інстанції безпідставним.

Так, на думку суддів ВС, апеляційним судом не надано належної оцінки тому, що в матеріалах кримінального провадження наявна довідка ВЛК, відповідно до якої обвинувачений не висловив своїх заперечень щодо висновку ВЛК про встановлення йому діагнозу – консолідований перелом правої ключиці, поперековий остеохондроз ст. ремісії, далекозорий астигматизм обох очей та те, що він з такою хворобою придатний до військової служби.

Також, чоловік у разі наявності, на його думку, сумніву щодо правильності висновку ВЛК щодо придатності до військової служби, мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку, однак він цим правом не скористався, що і підтвердив у судовому засіданні.

Водночас судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів, а не судів загальної юрисдикції.

Судді Верховного Суду вказали, що за приписами КК питання призначення покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням можливості досягти мети покарання як такої, що включає не тільки кару, а і виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Апеляційний суд не зазначив, які обставини кримінального провадження переконливо свідчать про те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням забезпечує реалізацію приписів КК умовах воєнного стану та звільнення особи від відбування покарання з випробуванням в цьому провадженні не демотивує інших осіб, які підлягають мобілізації, не створює в очах громадян та суспільства негативне враження безладдя та безкарності, не знижує рівень військової дисципліни і боєздатність підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань.

Отже, судді Верховного Суду касаційну скаргу прокурора задовольнили.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.