Розташування земельної ділянки біля водного об'єкта ще не означає, що вона належить до земель водного фонду – Верховний Суд

Для встановлення належності земельної ділянки до земель водного фонду недостатньо лише факту її розташування біля водного об'єкта. Необхідно визначити вид водного об'єкта (озеро чи ставок) і встановити, чи знаходиться земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги з урахуванням розміру такої смуги для конкретного виду водного об'єкта. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2025 року по справі 361/3406/18 за позовом керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади Броварської міської ради Київської області про визнання незаконним і скасування рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Обставини справи

На обґрунтування позову прокурор вказував, що у липні 2007 року Броварська міськрада надала відповідачу у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на підставі чого вона отримала державний акт на право власності на цю земельну ділянку. Однак встановлено, що рішення міської ради прийнято з порушенням земельного і водного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка, сформована за рахунок земель водного фонду, адже розташована поблизу озер та накладається на прибережну захисну смугу озер.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив, мотивуючи свої рішення доведеністю заявлених вимог та дотриманням позивачем позовної давності.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, скасував постанову апеляційного суду та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Землі водного фонду, включаючи прибережні захисні смуги, мають спеціальний правовий режим і не можуть передаватися у приватну власність, окрім випадків, передбачених законом. У таких зонах заборонено будівництво та інші види господарської діяльності, які можуть шкодити водним об'єктам. Передача таких земель у приватну власність без дотримання законодавчих обмежень порушує Конституцію та Земельний і Водний кодекси України, суперечить публічному інтересу й екологічній безпеці.

Суд першої інстанції задовольнив позов, визнавши, що земельну ділянку передано відповідачу з порушенням законодавства, оскільки вона накладається на прибережну захисну смугу озер. Доказами цього є надані прокурором листи, топографічні матеріали, висновок експерта та інші документи.

Однак суд не обґрунтував, чим саме підтверджено, що водні об'єкти є озерами та не звернув уваги на те, що висновок експерта стосувався інших ділянок, а не спірної, і був відхилений судами в інших справах, де встановлено, що водні об’єкти — це ставки, а не озера.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, залишивши невирішеними ключові питання, зокрема, до якого виду водних об’єктів (озеро чи ставок) належать водні об’єкти, поруч з якими розташована спірна земельна ділянка; чи перебуває спірна земельна ділянка, з урахуванням виду водного об’єкта, в межах прибережної захисної смуги та, відповідно, чи належить вона до земель водного фонду.

Саме по собі розміщення спірної земельної ділянки біля водних об’єктів ніким не заперечується, однак невирішеним залишається визначення виду такого об’єкта (озеро чи ставок) і, в залежності від цього, розміру прибережної захисної смуги.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.