Верховна Рада встановила нові ставки судового збору

В Україні будуть встановлені нові ставки судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг. Для громадян максимальний розмір за подання касаційної скарги до Верховного Суду у цивільних справах буде обмежений 30280 грн, а якщо йдеться про захист соціальних прав – 15 тисячами грн.

Так, Верховна Рада ухвалила в цілому як закон законопроект 13192 щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору. Також закон передбачає, що суд зможе ухвалювати рішення про розподіл судових витрат без повідомлення учасників справи.

Зміни у ставках судового збору

Відповідно до прийнятого закону ставка судового збору, визначена підпунктами 6 та 7 пункту 1 ч. 2 ст. 4 закону про судовий збір, становитиме:

– за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, яка подана:

- юридичною особою – 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми

- фізичною особою або фізичною особою – підприємцем – 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, де предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров’ю (крім моральної шкоди) – не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, у соціальних спорах ставка за подання апеляційної скарги для громадян буде становити не більше 9084 грн. А для «загальних» майнових позовів для громадян та ФОП – не більше 24 224 грн. Втім, такі обмеження не будуть стосуватися позовів стосовно відшкодування моральної шкоди.

Нагадаємо, наразі, до змін, передбачено, що за подання таких документів особа має сплатити 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

– за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана:

- юридичною особою – 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми

- фізичною особою або фізичною особою-підприємцем – 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, де предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров’ю (крім моральної шкоди) – не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, у соціальних спорах ставка за подання касаційної скарги для громадян буде становити не більше 15 140 грн. А для «загальних» майнових позовів для громадян та ФОП – не більше 30 280 грн.

Нагадаємо, наразі, до змін, передбачено, що за подання таких документів особа має сплатити 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відстрочення та розстрочення сплати судового збору

У новій редакції викладено статтю 8 «Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати».

Відповідно до змін, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

• військовослужбовці;
• батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
• одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
• члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
• особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю;

або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи, для цілей цієї статті, суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Зміни ставок для господарських спорів

Також прийнятий закон уточнює формулювання пункту 2 ч. 2 ст. 4 закону стосовно ставок судового збору за подання документів до господарського суду. А саме, за подання до господарського суду будуть встановлені такі ставки:

1) позовної заяви майнового характеру – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2) позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

3) заяви про видачу судового наказу – 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

4) заяви про скасування судового наказу – 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

5) заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення – 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами – 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми

7) касаційної скарги на рішення суду – 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми

8) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

9) заяви про відкриття процедури превентивної реструктуризації – 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

10) апеляційної скарги на ухвалу суду в процедурі превентивної реструктуризації – 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви

11) касаційної скарги на ухвалу суду про затвердження / про відмову у затвердженні плану превентивної реструктуризації; про закриття процедури превентивної реструктуризації – 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви.

Стаття 3 закону доповнена нормою, що судовий збір справляється за подання до суду заяви, передбаченої Кодексом з процедур банкрутства.

Окремо таблицю ставок доповнили пунктом 2-1 стосовно ставок за подання до господарського суду у справі про банкрутство:

1) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство – 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом – 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

3) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство –  1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

4) позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство –  1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

5) заяви про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника; заяви ліквідатора, кредитора про субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства –  2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

6) апеляційної скарги на ухвалу суду про відкриття провадження у справі про банкрутство; про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство –  150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми

7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство –  1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

8) апеляційної і касаційної скарги на постанову суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (погашення боргів боржника) – 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

9) касаційної скарги на ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство; про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство – 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Внесені зміни до пункту 15 ч. 1 статті 5, яка регулює пільги щодо сплати. Так, відповідно до змін від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Зміни до Господарського процесуального кодексу

Доповнено статтю 221, яка визначає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Буде передбачено, що у такому випадку суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше 15 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно, у ст. 244 ГПК буде передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється у разі, якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

Зміни до Цивільного процесуального кодексу

Статтю 136 доповнено нормою про те, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов’язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання

Доповнено статтю 246 ЦПК, яка встановлює, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У такому випадку суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше 20 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог

Відповідно у статті 270 викласти буде передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється у разі, якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

Зміни до Кодексу адміністративного судочинства

Аналогічні зміни передбачені до статті 143 КАСУ. Так, суд зможе вирішити питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше 15 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог

У статті 252 КАСУ встановлюється, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а у разі, якщо суд вирішує лише питання про судові витрати, – без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.