Суддя, який не звільнений з посади в порядку, визначеному законом, та не позбавлений суддівського статусу рішенням Вищої ради правосуддя, продовжує користуватися гарантіями суддівської незалежності – РСУ підтримала Богдана Львова

Рада суддів України 22 липня розглянула звернення колишнього заступника голови Верховного Суду та голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у 2017-2022 роках Богдана Львова, який наразі перебуває у СІЗО.

У своєму зверненні до РСУ від 24 червня Богдан Львов попросив орган суддівського самоврядування розібратися у ситуації, пов’язаної з обранням йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без санкції Вищої ради правосуддя.

Нагадаємо, що 5 жовтня 2022 року Богдан Львов був відрахований зі складу Верховного Суду наказом тодішнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва.

Підставою для такого рішення став лист СБУ, в якому стверджувалося, що Богдан Львов окрім українського громадянства, також має і громадянство РФ.

На момент видання наказу про відрахуванням зі штату Верховного Суду Богдан Львов перебував у відпустці, з якої був відкликаний Всеволодом Князєвим безпосередньо у день видання наказу про відрахування Богдана Львова зі складу ВС – 4 жовтня.

Також слід зазначити, що восени 2022 року Вища рада правосуддя не мала повноважного складу, а відтак не могла у порядку дисциплінарного провадження дати оцінку ситуації, що склалася навколо Богдана Львова.

Протягом 2022-2024 років Богдан Львов намагався повернутися до складу ВС, однак його касаційна скарга досі не розглянута Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.

Тим часом наприкінці 2024 року правоохоронні органи – СБУ та Офіс Генпрокурора, активізували розслідування по справі, відомій як справа «Труби Медведчука». Мова йде про опосередковане привласнення колишнім українським політиком частини магістрального нафтопроводу «Самара-Західний напрямок» за часів президенства Петра Порошенка.

Як розповідала «Судово-юридична газета», у червні 2025 року Богдан Львов був затриманий співробітниками СБУ, а 18 червня Шевченківський райсуд Києва обрав екс-голові КГС ВС запобіжний захід у виді тримання під вартою з «можливістю» вийти під заставу у розмірі 302 млн. 800 тис. гривень.

На думку слідства, Богдан Львов, який до 2017 року був головою Вищого господарського суду України, міг впливати на рішення господарських судів, які забезпечили можливість передачі частини магістрального нафтопроводу у власність приватній компанії.

Київський апеляційний суд 3 липня розпочав розгляд скарги на рішення суду першої інстанції, однак розгляд цієї скарги досі не завершений.

Разом з тим вчергове постало питання поточного статусу Богдана Львова, адже у 2022 році він був звільнений у доволі нетиповий спосіб – наказом голови суду, хоча зазвичай всі звільнення суддів з посад (у відставку, у порядку дисциплінарного провадження, у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на посаді – 65 років, набуттям громадянства інших країн тощо) є компетенцією Ради правосуддя.

Рада суддів України, дослідивши обставини, все ж дійшла висновку, що колишній голова КГС ВС досі зберігає статус судді, хоча його повноваження були припинені.

«Жодна норма Конституції України, жодна норма Закону «Про судоустрій і статус суддів» не передбачає, що суддя, повноваження якого припинено, втрачає гарантії незалежності та недоторканості.

Навіть у разі досягнення суддею граничного віку (65 років), що є незворотною підставою припинення повноважень, відповідна особа зберігає свій статус судді та, відповідно, гарантії недоторканності – до моменту офіційного звільнення з посади. А у разі звільнення у відставку – і після цього.

Практика Вищої ради правосуддя щодо таких суддів також підтвердила, що зазначені судді зберігали свій статус судді та були звільнені у відставку.

Винятком з цього правила є положення частини другої статті 124 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка чітко вказує, що лише суддя, повноваження якого припинилися у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком за вчинення ним злочину, втрачає визначені законом гарантії незалежності і недоторканності судді, право на грошове, в тому числі суддівську винагороду, та інше забезпечення.

Тобто єдиним наслідком припинення повноважень судді з інших підстав, є відрахування його зі штату та припинення виплати йому суддівської винагороди.

Підсумовуючи вищевикладене, слід дійти висновків, що відповідно до статті 126 Конституції України, статей 49, 116, 124 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", гарантії недоторканності судді зберігаються до моменту його офіційного звільнення, якщо інше не передбачено законом.

А це означає, що застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без попереднього отримання згоди Вищої ради правосуддя суперечить положенням статті 126 Конституції України та статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і як наслідок – становить посягання на гарантії незалежності судової влади», - зазначено у рішенні Ради суддів України.

У підсумку РСУ вирішила наступне:

1. Вважати, що суддя, повноваження якого припинено з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України (за винятком набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину), але який не був звільнений з посади в порядку, визначеному законом, та не позбавлений суддівського статусу рішенням Вищої ради правосуддя, продовжує користуватися гарантіями суддівської недоторканності, зокрема щодо заборони на затримання чи тримання під вартою без попередньої згоди Вищої ради правосуддя.

2. Вважати, що суддя, повноваження якого припинено з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України (за винятком набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину), але який не був звільнений з посади в порядку, визначеному законом, та не позбавлений суддівського статусу рішенням Вищої ради правосуддя, продовжує користуватися гарантіями суддівської незалежності, зокрема щодо здійснення кримінального переслідування такої особи виключно з дотриманням вимог частин дев'ятої – десятої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

«За» відповідне рішення РСУ проголосували 14 членів Ради суддів, а двоє членів РСУ утрималися від голосування (суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Віктор Остапук та суддя Ржищевського міського суду Київської області Андрій Потапенко).

Також РСУ вирішила направити вказане рішення до Вищої ради правосуддя для розгляду в межах повноважень з метою забезпечення незалежності судової влади та дотримання принципу законності у кримінальному провадженні.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.