Плакати зі словами «акція» чи «знижка» на алкоголь у торговельному залі магазину заборонені – Верховний Суд

14:56, 4 серпня 2025
Будь-які матеріали або дії у торговельному залі магазину, що мають на меті стимулювання інтересу чи попиту до алкогольної продукції є внутрішньою рекламою: позиція Верховного Суду.
Плакати зі словами «акція» чи «знижка» на алкоголь у торговельному залі магазину заборонені – Верховний Суд
Ілюстративне зображення
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У грудні 2023 року Товариство звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (відповідач) про визнання протиправними та скасувати рішення від 16 жовтня 2023 року щодо накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Товариство заперечувало, що плакати та листівки в магазині є рекламою, а також стверджувало про порушення відповідачем процедури проведення перевірки та повідомлення про виявлені порушення. Держпродспоживслужба, у свою чергу, наполягала на правомірності накладення штрафів, посилаючись на виявлені факти заохочення до вживання алкогольних напоїв без належного попередження та незазначення необхідної інформації про акції.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2023 року задовольнив позов. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Держпродспоживслужба не дотрималася вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо процедури проведення перевірки.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 3 жовтня 2024 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про задоволення позову, але з інших підстав. Апеляційний суд дійшов висновку, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не регулює правовідносини щодо реклами алкогольних напоїв. Водночас суд апеляційної інстанції визнав, що інформація, розміщена на вітрині та у торговому залі магазину, не є рекламою відповідно до Закону України «Про рекламу», а тому позивач не може нести відповідальність за вказані правопорушення.

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову. Відповідач стверджував, що суди неправильно застосували, зокрема положення статті 7 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статей 8, 22 Закону «Про рекламу», статті 5 Закону «Про захист прав споживачів», помилково не визнали розміщену інформацію рекламою, а також не врахували правові висновки Верховного Суду.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд постановою від 7 квітня 2025 року задовольнив частково касаційну скаргу Держпродспоживслужби, скасував постанову Третього апеляційного адміністративного суду, а справу направив до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Суд касаційної інстанції роз’яснив, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу алкогольних напоїв не є заходом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Однак, якщо орган контролю вимагає надати документи, що виходять за межі рекламного матеріалу, така перевірка набуває ознак заходу державного нагляду і повинна супроводжуватися дотриманням його процедур.

Верховний Суд також акцентував на відмінностях між «рекламою» та «інформуванням» у Законі України «Про рекламу». Реклама – це інформація, що має на меті сформувати чи підтримати обізнаність та інтерес споживачів до товару, поширюється за винагороду або з метою самореклами та має комерційний характер. Інформування на місці продажу – це надання базових відомостей про товар (ціна, назва виробника) у момент покупки, обмежене конкретною торговою точкою.

Різниця між рекламою та інформуванням зводиться до того, що реклама – це активне просування з комерційною чи промоційною метою, спрямоване на широку аудиторію, тоді як інформування на місці продажу – це надання базових відомостей про товар чи виробника в момент покупки (про склад товару, ціну, назву виробника), обмежене конкретною торговою точкою і не пов’язане з наміром стимулювати інтерес чи попит поза межами цього інформування.

У контексті магазину будь-які промоційні матеріали всередині приміщення (плакати, банери, екрани тощо), які мають на меті просування товару чи послуги («акція», «спробуйте», «купуйте», «візьміть», «зустрічайте», «спеціальна пропозиція» тощо), підпадають під термін «внутрішньої реклами» та загальні критерії реклами.

Суд підкреслив, що Закон України «Про рекламу» з 2 жовтня 2023 року забороняє рекламу алкогольних напоїв засобами внутрішньої реклами, за винятком спеціальних виставкових заходів. Будь-який заклик у торговій залі, що може стимулювати інтерес чи попит до алкогольної продукції, є забороненим, тоді як нейтральна інформація про товар без рекламних слоганів допускається.

Інформація в місці продажу алкогольних напоїв вважається рекламою, якщо вона має промоційну спрямованість та стимулює інтерес до товару, навіть якщо розміщена у точці продажу.

Така інформація підлягає оцінці за такими критеріями:

  • містить чи ні мотивувальні фрази («акція», «подарунок», «спробуй», «спеціальна пропозиція»);
  • оформлена чи ні у вигляді банера, постера, листівки або іншого носія реклами;
  • спрямована чи ні на формування позитивного ставлення до вживання алкоголю.

Суди мають ураховувати не лише формальне місце розміщення, а й зміст, візуальну форму та цільове сприйняття, особливо – з боку вразливих груп (молодь, залежні особи).

Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції неповно дослідив обставини справи та не дав належної оцінки доказам. Зокрема, не було з’ясовано, чи відповідають розміщені матеріали критеріям «реклами» або «інформування», чи підпадають вони під визначення «внутрішньої реклами» та чи порушують заборону на стимулювання попиту на алкогольні напої.

Також не було досліджено, чи містила реклама про акції всю необхідну інформацію (строки, місце, джерело умов), а також чи було дотримано вимоги щодо обов’язкового текстового попередження про шкоду алкоголю. Крім того, суд не з’ясував, чи розміщена інформація на вітрині магазину є зовнішньою чи внутрішньою рекламою, що впливає на її правову кваліфікацію.

Правові висновки Верховного Суду зводяться до того, що:

  • будь-які промоційні матеріали або дії у торговельному залі магазину, що мають на меті стимулювання інтересу чи попиту до алкогольної продукції (наприклад, плакати з текстами «акція», «подарунок», «спробуй»), є внутрішньою рекламою. Така реклама алкогольних напоїв у приміщеннях магазинів, незалежно від їх спеціалізації, заборонена Законом України «Про рекламу», за винятком спеціальних виставкових заходів;
  • при розгляді справ про порушення законодавства про рекламу, суди повинні ретельно оцінювати зміст, візуальну форму та цільове сприйняття розміщеної інформації, особливо з боку вразливих груп. Важливо розрізняти активне просування товару з комерційною метою (реклама) від простого інформування споживачів про товар у місці його реалізації (цінники, етикетки).

Постанова Верховного Суду від 7 квітня 2025 року у справі №280/275/24 (адміністративне провадження № К/990/41405/24).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Тетяна Спірідонова
    Тетяна Спірідонова
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Геннадій Кравчук
    Геннадій Кравчук
    суддя Північного апеляційного господарського суду